Автори / Яр Левчук / Крок...у космос

Писати про дебютні книжка справа вкрай невдячна. Ім’я молодого автора відоме аж надто вузькому колу: видавцеві, декільком редакторам, родичам та знайомим літераторам. Існує навіть загроза, що перша книжка може бути останньою в творчості початківця, бо не всі переживають постдебютний депресивний синдром. На жаль, твори молодих письменників розчиняються в бурхливому морі літератури. І прикладів цьому достатньо.

Та й самостійно розповсюджувати тираж у наш меркантильно-прагматичний з одного та застійно-бездуховний з іншого боку час справа майже нереальна. Мимоволі задумуєшся, а що штовхає молоду людину на тернисту стезю літераторства? Грошей на книжці не заробиш, бо майже всі примірники розійдуться (якщо ще так буде) “по руках”. Ні про яку славу взагалі не йдеться, адже на диво існує конкуренція в літературному середовищі (навіть серед молоді). Якщо прибрати основні корисні мотиви, то залишаться одні ідеалістичні на кшталт: розвиток сучукрліту, література — це сенс життя іт.д. Що ж, лише час може показати життєвість таких суджень-переконань, але факт залишається один: в брудному, конкурентоздатному, дискомфортному мистецькому середовищі початківцю вижити вкрай складно.
Писати про дебютні книжка справа вкрай невдячна. Ім’я молодого автора відоме аж надто вузькому колу: видавцеві, декільком редакторам, родичам та знайомим літераторам. Існує навіть загроза, що перша книжка може бути останньою в творчості початківця, бо не всі переживають постдебютний депресивний синдром. На жаль, твори молодих письменників розчиняються в бурхливому морі літератури. І прикладів цьому достатньо.

Та й самостійно розповсюджувати тираж у наш меркантильно-прагматичний з одного та застійно-бездуховний з іншого боку час справа майже нереальна. Мимоволі задумуєшся, а що штовхає молоду людину на тернисту стезю літераторства? Грошей на книжці не заробиш, бо майже всі примірники розійдуться (якщо ще так буде) “по руках”. Ні про яку славу взагалі не йдеться, адже на диво існує конкуренція в літературному середовищі (навіть серед молоді). Якщо прибрати основні корисні мотиви, то залишаться одні ідеалістичні на кшталт: розвиток сучукрліту, література — це сенс життя іт.д. Що ж, лише час може показати життєвість таких суджень-переконань, але факт залишається один: в брудному, конкурентоздатному, дискомфортному мистецькому середовищі початківцю вижити вкрай складно.
Епікур

Щастить же Всесвіту,
Бо я такий — один.
Бо двох таких, як я,
Вже буде забагато.
Щодня я — Епікур,
Щомиті маю свято,
І цей непевний світ
Мені за панібрата.
Ні, не те, щоб за маскою блазня нічого не було. В поезіях молодого автора багато пошуку себе, намагання самоствердитися. Він так завзято в деяких віршах пише слова: Біль, Плач, Всесвіт, Печаль з великої літери, аби його ПоЧув читач. Вміє автор створити чудові пейзажні мініатюрки, які додають цій збірочці ліричності, а реципієнту — погодної настроєвості. В збірці багато традиційних образів (про що мовиться в анотації), майже віджилої стилістики, так що любителів сучасної постмодерної літератури ця збірка розчарує. Нема в книжці жодного верлібра, що є досить дивним, бо наші молоді митці полюбляють цю модну поетичну форму. Натомість поціновувачів римованої поезії книжечка київського поета привабить тим, що “занурить читача у неосяжні глибини авторського “я”, де неважко віднайти чимало яскравого, а тому – неординарного”.
Книгобачення (http://knyhobachennia.com/?category=3&article=1124)

Додав яр левчук (ярослав карпець) 05 лютого 2013

Про автора

Яр Левчук (1988 р. н.) – киянин, випускник Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Письменник, літературний критик. Учасник різних літературних фестивалів, презентацій, літературно-дискусійного клубу.