Автори / Калєва Тетяна Калєва / Весна
і мене так нестримно накрило-
мені снишся не ти,
мені сняться шторми і штилі,
мені сняться порти,
у яких я колись не бувала:
сінгапур і шанхай...
і шляхи, які передчувала...
мені сняться дими від кострів
на вершині ельбруса...
там до неба так близько,
бо небо- це єдина спокуса...
я кидаюся вві сні
і від шалу словами стікаю,
на шпалерах вірізьбую руни
і дивлюсь, як вони загусають
тишесмоло...бурштинно...
із скелетами муміфікованих істин...
й відчуваю, як тануть
альдегіди над гаснучим містом...
ти мовчиш, бо мене
щовесни так завжди наркиває...
і тоді мені снишся не ти,
хоча ти мої сни спогляядаєш...
Додав anomaliya 28 квітня 2013
Про автора
Народилася і живу у Кривому Розі, працюю в школі вчителем української мови та літератури. Пишу вірші з 1995 року російською та українською мовами, говорю російською, викладаю українською...
