Безкоштовні курси української мови

Безкоштовні курси української мови відбуватимуться під гаслом “Навчи друга розмовляти українською!”. Навіть у самому гаслі міститься позитивний заряд, позитивний сигнал. Це гасло засвідчує, що в кожного з нас є російськомовні друзі. Але ми не проводимо, на відміну від наших опонентів, розкольницьку лінію за мовною ознакою. Ми хочемо розширити кругозір наших друзів. Бо чим більше людина знає мов, тим вищий у неї рівень культури. На жаль, українська держава не сильно дбала 20 років про те, щоб громадяни України змогли опанувати українську мову, а нині навіть і невеликі здобутки в цій царині хоче згорнути. І в таких умовах функцію поширювача української мови та культури мусить узяти на себе громадянське суспільство. Тож ми виступаємо з ініціативою: «Навчи друга розмовляти українською!». Кожен із учасників Комітету і просто небайдужих патріотів може взяти шефство хоча б над одним своїм російськомовним другом і за рік навчити його розмовляти українською. А людина, яка вивчила українську мову, немов відкриває для себе новий світ: нову музику, нові книжки, нові кола спілкування.

1. Актуальність організації та проведення курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою

Гуманітарна політика, що здійснюється в Україні протягом останніх років, викликає у громадян України, глибоку стурбованість. Вона все більше й більше нагадує окупаційні дії чужих українській державності сил. Прийнятий Верховною Радою Закон України «Про засади державної мовної політики» суперечить Конституції України і Європейській хартії регіональних мов і мов меншин; провокує розкол українського суспільства; відтворює старі, ще царські й радянські, механізми русифікації України. Демагогічні гасла щодо захисту прав людини і прав національних меншин є лише прикриттям для насаджування Україні моделі «русского міра».

На досягнення цієї мети спрямовано також послідовне намагання поруйнувати історичну пам’ять українців, нав’язуючи їй радянські або ж неоімперські стереотипи. З огляду на це, державна мова є об’єднувальним чинником, а її нівелювання – це шлях у нікуди, це реальна загроза повернення до імперії.

Нині Україна постала перед проблемою, яку як цивілізована європейська держава зобов’язана ефективно вирішити у найближчий час і залишити в минулому. Ганебним законопроектом «Про засади державної мовної політики», «виплеканим» у неглибоких ідейних надрах українофобськи налаштованих представників нинішньої влади, за неграмотно оформленою юридичною еквілібристикою фактично задекларовано впровадження офіційної двомовності. Після введення у дію цього закону було розпочато процес цілеспрямованого та систематичного звуження функціонування української мови, і поступового її витіснення з усіх сфер вжитку, що суперечить десятій статті Конституції України, яка проголошує українську мову єдиною державною.

Природно, громадськість не може стояти осторонь і спостерігати, як цинічно плюндрують найвищу цінність національного духу – мову. Стратегію розвитку мовно-літературної освіти в Україні повинні визначати не антиукраїнські політики, а державники, які усвідомлюють, що неповторне обличчя нації формується під впливом рідного слова. Аби нарізно проголошені думки авторитетних для суспільства громадських діячів і патріотично налаштованих політиків, науковців та освітян не потонули в шумному багатоголоссі політичної демагогії, а злагодженим закликом долинули до українського суспільства, доцільно організувати широку мережу неформальних курсів з вивчення та поглиблення володіння українською мовою для тих українців, які щиро бажають, але дотепер не мали можливості та сприятливого мовного середовища, опанувати державну мову та послуговуватися нею як у суспільно-політичному, громадському житті, так і в повсякденні. Узгоджені дії академічних філологів, університетських педагогів та вчителів-словесників, громадськості, спрямовані на утвердження авторитету української мови, стануть запорукою якісних змін у мовній ситуації в Україні.

Зважаючи на:

· загрозливі тенденції у розвитку мовної ситуації в Україні,

· систематичне і послідовне звуження державного статусу української мови,

· брутальні дії антиукраїнських сил, спрямовані на те, щоб похитнути її авторитет через прийняття такого, що суперечить Конституції України, Закону України «Про засади державної мовної політики» та інші заходи теперішньої влади,

існує нагальна потреба консолідувати зусилля політиків, громадськості, викладачів української мови і літератури, аби зупинити тотальний наступ на українське слово та максимально пожвавити якісні перетворювальні процеси у мовно-літературній сфері, скеровані на збереження, популяризацію, розвиток та вивчення української мови і літератури як основоположних духовних підвалин національного буття.

Одним з дієвих механізмів є організація та проведення мовних курсів, що сприятимуть захисту державного статусу та утвердження міжнародного авторитету української мови, формування фундаментальних принципів національного виховання для підготовки української молоді до активної творчої участі у розбудові національної духовної культури.

2. Мета, завдання, основні напрями й форми проведення курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою

2.1. Основна мета проведення курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою – підвищення загального рівня володіння державною мовою громадянами України з числа тих, які проживають у районах, де звужено сферу вживання української мови (найперше – Південь та Схід України), й на цій основі утвердження державного статусу та міжнародного авторитету української мови, популяризація творів української літературної класики та сучасної літератури, формування головних принципів національного виховання для підготовки української молоді до активної творчої участі у розбудові національної духовної культури.

2.2. Проведення курсів також має на меті:

– пропаганда української мови, літератури та культури;

– розвиток професійних зв’язків та гуманітарних контактів між викладачами і науковцями та іншими фахівцями, які досліджують проблеми української мови, літератури, культури;

– встановлення контактів між людьми, які вивчають українську мову, літературу, культуру;

– створення єдиного інформаційного простору для фахівців, що пов’язані з вивченням, викладанням та популяризацією української мови, літератури та культури для просування сучасних науково-методичних технологій та їх всебічної апробації.

2.3. Основними завданнями курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою є:

– сприяння утвердженню української мови як єдиної державної мови в усіх сферах суспільного життя;

– утвердження у суспільстві національно-демократичних принципів, духовних та культурних цінностей української нації;

– сприяння обміну інноваційними методами наукових досліджень в галузі української філології, країнознавства, методики викладання української мови та літератури;

– організація і проведення конгресів, симпозіумів, конференцій, виставок та інших заходів під егідою курсів;

– поширення інформаційних матеріалів у фахових періодичних виданнях;

– проведення мовних експедицій з метою популяризації української мови, літератури та культури.

2.3. Для виконання задекларованих цілей організатори та модератори курсів, активісти в установленому чинним законодавством порядку:

– виступають з ініціативними пропозиціями до органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно викладання української мови і літератури та беруть участь у напрацюванні відповідних рішень;

– здійснюють громадську експертизу проектів законів чи законодавчих актів, концепцій, проектів, програм з усіх питань, пов’язаних з функціонуванням української мови як єдиної державної, викладанням української мови і літератури у навчальних закладах;

– сприяють захистові законних інтересів громадян щодо їх конституційного права на застосування державної мови.

3. Учасники курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою

3.1. Індивідуальними учасниками курсів з вивчення та удосконалення володіння українською мовою можуть бути викладачі, вчителі, дослідники української мови та літератури та інші громадяни України чи інших держав, які поділяють мету і завдання курсів та беруть участь у їх реалізації.

3.2. Колективними членами можуть бути професійні об’єднання фахівців з української мови та літератури; громадські організації, що сприяють поширенню та популяризації української мови та літератури; педагогічні колективи навчальних закладів; колективи українознавчих кафедр (відділів, секцій, циклових комісій) вищих навчальних закладів, академічних установ, наукових товариств, україномовних ЗМІ, видавництв та фірм, які видають україномовну продукцію, та інші об’єднання громадян, що підтримують статутні принципи і завдання курсів і беруть участь у їх реалізації.

Учасники

ceny bab, nady