Юрій Журавель

За словами самого музиканта, він народився по дорозі з Камінь-Каширська, що на Волині, до Овруча, що на Житомирщині. Батько – Журавель Григорій Васильович. Мати – Балик Галина Олександрівна. Батьки були військовими, тому сім'я часто переїжджала з місця на місце. У шкільному віці змінив аж 7 шкіл. Найбільш щасливий відрізок часу свого дитинства пов`язує зі школою у місті Гайсині Вінницької області. Там Юрій навчався до 8 класу. Саме у цій школі навчався всім відомий Володимир Висоцький.

Коли вперше приїхав до Рівного, то потрапив на виступ тоді відомого гурту «Чёрный Кофе». На той час Юрій Журавель вже цікавився рок-музикою. На розігріві виступав рокабільний гурт «Містер Твістер», який і привернув увагу майбутнього музиканта і дав йому творчий поштовх. Не вміючи грати на гітарі, він купив собі цей музичний інструмент і сам вчився грати, не знаючи нот і правильного строю.

Вже потім, працюючи у рівненському театрі «Від ліхтаря», Юрій Журавель та його друзі писали музичне оформлення до вистав «Пеппі Довгапанчоха», «Звичайне Диво» та пробували грати, як живий театральний оркестрик. А згодом, на одному з перших благодійних марафонів Рівненського Палацу дітей та молоді, гурт «От вінта» виступив з повноцінною концертною програмою.

Має вищу освіту, закінчив факультет педагогіки та методики початкового навчання Рівненського державного педагогічного інституту за спеціальністю «основи дизайну та образотворче мистецтво».

Одружений, дружина – Паскар Марина Тимофіївна. Має доньку Катерину, яка навчається у Варшаві на журналіста.

Серед своїх переваг Юрій Журавель називає працелюбність та цілеспрямованість, а з недоліків - поступливість та «гальмування». Роботу вважає найкращим хобі. Любить грати у відбиванку і бадмінтон, плавати, а найбільш приємний відпочинок - коли дочка приїжджає додому. Своє життєве кредо Юрій Журавель, визначає, посилаючись на письменника Михайла Старицького: «Співай, ридай і будь готовий замість лаврового терновий вінець узяти на чоло».

Юрій Журавель – винахідник та засновник музичного напрямку «украбілі». Автор слів та музики альбомів гурту От Вінта!, переможець багатьох рок-фестивалів України, Росії, Польщі та Литви. Є керівником дитячого гурту «Зла мала».

Піонер української флеш-кліп анімації. Мультиплікаційні виднограї Юрія Журавля: «Не мала баба клопоту – купила порося», «Опля – картопля!» та анімоване переграння «Дарма я наївся цибулі» неодноразово займали призові місця у хіт-парадах провідних музичних каналів України, Росії та Литви.

Юрій Журавель намалював казкову графіку до виднограю гурту ТаРута на пісню «Бором-Бором». Виднограй відзняв в Карпатах кінорежисер Тарас Химич.

Відомий Юрій Журавель і як художник. Саме його малюнки ілюстрували книгу «Мазепа. Крок до правди» та роман відомих українських письменників Братів Капранових «Щоденник моєї секретарки».

Разом з Капрановими Юрій Журавель долучився і до творення «Мальованої історії Незалежності України». Над оформленням книги працювали художники з 5 міст України, а автором портретів видатних українців став Юрій Журавель. Спочатку він мав робити й комікси до книги, але через щільний графік виступів не встигав малювати в повному обсязі, а тому зосередився лише на портретах. Є багато постатей, яких в реальності ніхто не бачив, - говорить Юрій Журавель. - Їх довелося зображати за різними історичними даними та власними уявленнями. Декого вирішив зобразити "живішими", ніж їх зображують зазвичай. Наприклад Лесю Українку, на обличчі якої читаються не лише душевні хвилювання, але й фізичний біль.

Також Журавель створив цілий ряд малюнків, в яких передав своє бачення українських політиків.

Девіз життя: «Розумний вираз обличчя – не ознака розуму. Посміхайтесь!!!».

У 2004 році Юрій Журавель разом з артистами і політиками брав участь в автопробігу «Поїзд дружби» по східних містах України, виступаючи з концертами і закликаючи до єдності і братерства.

У 2005 році став одним із засновників громадського руху «Не будь байдужим».

Саме за його задумом у Рівному відбувається кінофестиваль «Двері», флеш-моб «ЧЖ», «Велодень».

У 2012 році Журавель створив громадську організацію «Діти підземелля».

Учасники

nady