Народився у Доврефельді. У ранніх оповіданнях оспівував патріархальне життя селян. Перші драми пов’язані з боротьбою за нац. незалежність Норвегії. У п'єсах «Банкрутство» (1875), «Редактор» (1875), «Рукавиця» (1883) Б’єрнсон виступив як представник критичного реалізму, осуджував хижацтво буржуазії, продажність преси, захищав права жінки. В своїх публіцистичних творах обстоював права української культури на її вільний розвиток. Найвизначнішим твором Б’єрнсона є драма «Понад наші сили» (1883–1885).
Слова з поезії Б’єрнсона «Я вибираю березіль!» були використані видатним реформатором українського театру Лесем Курбасом для назви Мистецького об’єднання «Березіль».
Бйорнсон і Україна
До творчості Бйорнсона зверталися І. Франко (стаття до перекладу другої частини драми «Понад наші сили», 1900) і Леся Українка (стаття «Нова суспільна драма», 1901). Бйорнсон щиро цікавився історією та культурою українського народу, виступав із статтями про національно-культурний рух в Україні, засуджував політику російського царизму і польської шляхти щодо українців, друкувався у журналі «Ukrainische Rundschau» («Український огляд»), що виходив німецькою мовою у Відні. Бйорнсон знав і високо оцінював твори Т. Шевченка, І. Франка, О. Кобилянської, В. Стефаника. Листувався з І. Франком, Р. Сембратовичем, В. Кушніром, Я. Федорчуком. Казка Бйорнсона «Ліс» у перекладі І. Франка була опублікована в журналі «Зоря» (1886). Ряд творів класика норвезької літератури переклали Л. Гринюк, М. Павлик, Є. Ярошинська, М. Лозинський, А. Крушельницький.