Карина Тумаєва
Тумаєва Карина народилася собі в буремному 1990 році, а саме, за шістнадцять днів до його кінця. Не дивлячись на своє радянське походження, все життя вважає себе українкою. Оскільки народилася в столиці, то відповідно там і проживає.
Штори – це скатертина світла.
Відкривала, пестила пальцями білу тканину
Штучну,
Щоб усе покрилося білим
Світлом. Нештучним.
Щоб кожен колір тьмянів у очах,
І сюрреал наш розтікався промінням.
Додав Milicenta 20 листопада 2008
Закрийте кляті вікна!!!!
Інакше я виходжу.
Через них, властиво.
Додав Milicenta 18 листопада 2008
Очі, сповнені смутку, відкриваєш…
У них – дзеркало неба запилене,
Розділене на дві половини – Схід-Захід,
Майорить ватними хмарами легкими.
Там вдалині два світила.
Додав Milicenta 18 листопада 2008
Такий великий світ
Колись народжується, колись росте і гине…
Такий незнаний світ
Колись ховається, колись онанізує на тебе…
Мій світ – суцільний маніяк,
Він змінний, незалежний від мене…
Ти думаєш – крокуєш, а насправді
Це обертається планета під тобою,
Додав Milicenta 31 жовтня 2008
Нам усім слід заховати голову у пісок,
Щоб відчути розраду так, як це відчувають страуси,
Бо вони дійсно знають, що таке гріти свій мозок
Розпеченими мушлями мертвих слизьких молюсків.
Додав Milicenta 30 жовтня 2008
Цілуй її. Що дивишся на мене так?
Цілуй. Ніжніше. Пристрасніше.
Знаєш, ти маєш ТАК кохати,
Що мусиш стати прородителем
іншого світу...
Знаю, важко це зрозуміти й прийняти до себе,
Але світ уже скурвився.
Додав Milicenta 29 жовтня 2008
Секретутки ходять всі парами
І їдять знежирені йогурти
Їм життя би таке, щоб не паритись,
Їм би шейпінги, сауни, йоги.
Додав Milicenta 24 жовтня 2008
Коли ти нарешті, системо,
З-під ребер моїх дістанеш списи,
Що так дбайливо наставила,
Коли нечіткі мої обриси перегортали
Органи у маминому животі?...
Додав Milicenta 23 жовтня 2008
Я живу під стіною,
Я відверто харчуюсь бетоном цих сірих будинків,
Бо немає мені, малій дівчинці посеред світу,
Інших притулків і інших джерел харчування.
Додав Milicenta 19 жовтня 2008