На кшталт резюме
Ольга Доманська — (для друзів Верховина) закинена на цей світ холодостійкою карпатською лелекою у ніч на Водохреща 1985р. у саме серце Гуцульщини — смт. Верховину. (40 км. від Говерли) . Десь там, між зеленими смереками і станіславськими дощами, почало писатися.
2000р. — виходить дрібна збірка поезій «про гори і природу» — « Де радість Черемошем ллється»(Верховина). У
Тоді ж стала студенткою КиМУ
За переконаннями — націоналістка. кредо: «людина є те, що у неї є.»