Пошук
Коли я народився була осінь. Жовтий лист падав на мокру землю. Запах осінніх трав лиш злегка нагадував їх ще нещодавно пишну велич. І серед тої осені пішов я по молодій отаві в життя. На північ ліс, а на південь степ.
Батькові Миколі Дмитровичу присвячую. Який батько не мріє про добротну освіту своєї дитини, про її всебічний розвиток? Отак і мій батько мріяв. Він ніколи не шкодував грошей на підручники і все, що пов'язане було з навчанням.
Додав Тім 29 березня 2011
Навіть знайомий шлях несе кожного разу щось нове. Кожного разу дерева і річки, левади і переліски виглядають по новому. Кожна людина в дорозі з своїм світом душі. От і цього разу раптово з’явилася Адамівка, так як з’являється більшість степових сел.
Додав oleg.verbova 03 лютого 2011
Що може буде поважнішого за виважений діалог з старшим дідом. Поважна мова. Детальний аналіз події чи цілої епохи. Аналітика в декількох реченнях, без застосування складних слів. Глибина думки та знання фактів невідомих офіціальній історії.
Додав oleg.verbova 15 грудня 2010
В своєму житті я мав честь знати діда Онися з Кобрина, що біля Бреста. Невисокий дідусь, сутулуватий з глибокими очима і швидким характером. Швидко думав, швидко сіно косив, швидко з бабцею говорив і тільки по вечорам без поспіху ладнав свій і
Додав Chyzh 05 вересня 2010
Зрання, на сході сонця, запрягла мистецька агенція «Арт-Вертеп» волів (мікроавтобус ) до ярмарку. Від знакового міста, пам’ятника Леніну на площі Леніна, гукнули «Цоб–цобе!» і поїхали до Сорочинців.
Додав Art-Vertep 22 серпня 2010
По долинам йшли люди. Їх йшло багато і вели їх поводирі. Одним ті поводирі розповідали по сенс життя, іншим про чесноти, ще іншим про повинності. І була в тих натовпах своя ієрархія і своя шана. Котрі добре йшли ставали спостерігаючими за тим хто як
Додав Art-Vertep 18 серпня 2010
По ту сторону Канева за Дніпром, йшов хлопчик босоніж. Переліском, степом, через луки, а на зустріч сивий дід в полотняній одежі.
- Доброго дня діду!
- Дорого. А ти хлопча звідки?
- З Прохорівки.
- А звати як?
- Юрко.
- Куди шлях тримаєш?
Додав Art-Vertep 11 серпня 2010
За Знам’янкою, десь на пів дороги до Чигирина, стояла церква. На пагорбі під лісом, край села. Правив в ній отець Серафим. Людина в розквіті сил, років сорока, високий, міцної статури, пудів шість вагою.
Додав Art-Vertep 14 липня 2010
З приходом весни оживає все в навколишньому світі. Починає дзвеніти струмок, розповідаючи свої зимові сни мурашнику, що виріс біля нього. Проростає трава, перетворює темну землю на килим пишно-зеленого кольору.
Додав Art-Vertep 05 березня 2010
Лінки · Про нас · Контакти · Реклама на сайті
м. Дніпропетровськ, вул. Червона,11.
Телефон: +38 066 272-26-24, +38 096 044-19-92
