Учасники

Інформація

JF

Гітара – Рома
Бас-гітара – Толік
Ударні – Віні, він же Саша
Клавішні, бек-вокал – Сайт,
Вокал – Єва

В основному складі гурт існує 1 рік. Всі музиканти до цього грали у різних гуртах, а коли зібрались разом, створили JF. Ми не дивимось на якісь тенденції чи моду, а просто граємо те, що відчуваємо і від чого отримуємо задоволення.

Стиль своєї музики визначити не можемо, тому звемося «АЛЬТЕРНАТИВНОЮ МУЗИКОЮ», а під словом «альтернатива» мається на увазі мішанина різних стилів від електронної і важкої до фольклорної музики. Буває так, що почувши одну пісню, люди кажуть — легенько, а коли чують ще декілька, кажуть — вау, які ви агресивні. Тому, для себе ми звемося стилем JF (джеф).

Часто приймаємо участь у різних фестивалях, і нам це дуже подобається. Чудово, коли багато музикантів з різних міст десь збираються, разом грають, спілкуються і гуляють. Кожен концерт в якому ми беремо участь, для нас є стимулом для подальшої роботи — роботи над собою, роботи для людей, які приходять на наші концерти.

А ще, ми просто обожнюємо музичних критиків! Браво!

По-перше.

Якщо про нас написали, то значить запам’ятали.

По друге. Антиреклама — теж реклама.

По-третє.

Якщо критик критикує всіх, то він глузує і з самого себе: «У мене немає музичного смаку, тому обгиджую все, що чую».

Бувають такі випадки коли десь на в газеті чи на сайті можна прочитати: «Я взагалі таку музику не слухаю, а про концерт можу сказати одне: погані музиканти грали погану музику». Це нагадує анекдот про сліпуватого, глухуватого дальтоніка без почуття гумору, який прийшов в кінотеатр писати рецензію на молодіжну комедію (бідненький, отака в нього тяжка робота).

Про себе можемо сказати, що кожен з нас займається улюбленою справою — музикою, і мріє зробити це заняття своєю роботою. Тільки уявіть яке це диво: прокинувся вранці, випив кави і швиденько на студію щось записувати чи просто на репетицію. СУПЕР!

Далі про репетиції… Як ми пишемо пісні? Як вісі нормальні музиканти — де завгодно і коли завгодно! Ось їдеш ти десь у транспорті, і тут бац, якісь там звуки починають літати в голові від вуха до вуха, ось якісь слова, хапаєш ручку і починаєш писати навіть на талончиках, приїжджаєш додому, хапаєш гітару і граєш доки не випливе ота сама «МЫСЛЯ».

А потім починається самий емоційний репетиційний процес. У цьому процесі ми втрачаємо те, що ніколи не повернеться, а саме — нервові клітини. Скільки мільйонів їх загинуло у нелегкій бійці за кожен ритм, паузу чи ноту, за кожну нереальну фантазію, яку хочеться почути, зіграти чи заспівати.

З цього виходить такий висновок і наша усім порада: якщо ви не емоційна і не відрізняєтесь неординарністю, а тим паче якщо ви середньоарифметичний реаліст — НІКОЛИ НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ МУЗИКОЮ. І тоді ви ніколи в житті не відчуєте радості і задоволення від народження нової пісні, яка несе в собі твій особистий світ, і великої гордості, якщо хоч одна людина хоче жити у твоєму світі.

P.S.
На репетиціях суворо забороняється вживати алкоголь, сильно-газовані напої, пиріжки з котятами, сечогінні препарати та інші небезпечні для оточуючих засоби.