Перед нами селітряний майдан, тобто місце, де вироблявся основний компонент пороху. Селітроваріння в Україні у ХVI – XVIII ст. набуло особливо значного поширення. Присамар`я було однією із областей України, де виробництво селітри було налагоджене у великих обсягах. Для її виробництва використовували чорноземні насипи стародавніх курганів, які природно були збагачені селітрою. Процес виробництва складався із вимивання дощами чорнозему з похилих стінок кільцеподібної «лійчастої» споруди. Збагачений селітрою чорнозем змішували у певній пропорції з деревним попелом і негашеним вапном та заливали водою. Відцідивши цю суміш, одержували насичений розчин, з якого у спеціальних «варницях» після кількаразового підігрівання і охолодження випадала кристалізована селітра. Відпрацьований чорнозем висипали поруч у формі валів або пагорбів. Далі виробляли порох, основними компонентами якого були: селітра – 77,4%, сірка – 9,6%, деревне вугілля – 13%. З цих компонентів робили суміш, змішували з водою і підігрівали на слабкому вогні до випарювання води. Потім просушували і пропускали через волокнисте сито, отримуючи гранульований порох, який перетирали у суміші з горілкою або водою. Просушений після цього він був готовий до використання. Виробництво селітри було прибутковою статтею Війська Запорозького, в межах якого розкинулось Присамар’я

Додав Art-Vertep 16 березня 2008