Лірник Сашко (Олександр Власюк)

Лірник Сашко, найвідоміший казкар в Україні. Приставку «най» можна додавати ще кілька разів по відношенню до його творів, а чи до нього самого. В миру його називають Олександром Власюком, згадують про гурт «Вій», де він грає на лірі, перкусії чи співає в хорових партіях. Хоча про його колективну творчість згадують все рідше, бо автору трьох власних дисків є чим презентуватись і самостійно. Проте, забути про «Вій» гарантовано не дозволяє дружина, Леся Добрий-Вечір, яка не тільки є сестрою ватажка Дмитра Добрий-Вечір, а й одним з реєстрових музик-віївців.

Сашко народився 24-го січня 1963 року. Свою першу казку придумав, коли йому було чотири роки. У казці йшлося про оленя і стрілу, про те, що стріла ніяк не могла наздогнати оленя, який дуже швидко бігав. Маленького Сашка батьки показували різним комісіям як вундеркінда. З часом потреба складати і читати казки не тільки не минула, а й посилилася.

Доля Олександра Власюка склалася так, що п’ятнадцять років він прожив у Росії, в Мурманську. Там разом із іншими вихідцями з України створив українське земляцтво. Аби їхні діти не забували мови, складав для них казки, записував їх. Нині він мешкає в Києві, має сім’ю і дітей.

Пише новий диск, з робочою назвою «Казка про Махна», до якого мають увійти сучасні казки, про «діла не такі давні». Окрім казки про гуляйпільця, можна буде почути казку з «життя-буття» УПА та інших героїчних чи легендарних подій чи постатей 20-го сторіччя!

В записах попередніх платівок лірника Сашка брали участь друзі та однодумці: Анатолій Сухий з гурту «Рутенія», Едуард Драч, тріо «Байда», «Гуртоправці». Цього разу це буде Андрій Середа, традиційно — інші «віївці», гурти «ХО!», «Божичі», «Пропала грамота», «Вертеп».

Казки слухають всі, вік слухача, як вік читача «Абабагаламаги» — від 2 до 102. Ще Сашко обіцяє, що за казками ось-ось з’являться мультики, правда за умови, що режисери-аніматори зрозуміють сценарії казок

Казки Сашка мають далеко не тільки розважальний характер. Так в казочці «Про цигана Романа, Мару-Поторочу і Москальське царство» циган разом з любими друзями керував державою, але так і не став державним діячем, бо його природа — бути циганом. Казочка закінчується висновком, що він може й був непоганим конярем чи то під Хоружівкою, чи то під Юзівкою, але цар з нього був до сраки…

Йому легко вдається знайти спільну мову зі слухачем, який не тільки зачаровано слухає казкаря, а й іде на контакт, підігруючи за правилами лірника, піднімаючись на сцену, де стає одним із казкових героїв, імпровізованим актором народного театру.

«Ми — українці. І ми не гірші від сусідів. Ми — кращі. І земля наша найгарніша, і соми у річках найтовщі, і небо наше найсиніше, і зірок у ньому найбільше (особливо вночі). Навіть нечиста сила у нас найсмішніша, і зовсім не зла і не страшна. А так — трошки хитренька, трошки дурненька, а казки ж як любить! Та ще й землю свою допомагає козакам боронити…

Але головне — дітки наші найкращі у всьому світі. Тому і казок для них треба теж найкращих і найвеселіших. Та так, щоб і сміятися від душі, та й журитися, як прийдеться, теж від душі. І щоб наші перемагали, і щоб добро зверху було, і щоб поспівати і потанцювати можна було. Та ще й допомогти добрим людям при потребі. І юшку з риби на багатті зварити, і всіх до гурту покликати, та й пригостити. Слухайте, співайте з нами, радійте та мову вчіть (хто ще не вивчив), щоб дітки не телевізор любили, а тата з мамою, та бабусь з дідусями, та весь рід наш український, гордий, хоробрий і веселий!»

І не казкарем-веселуном лірник Сашко здається, а козаком-характерником, і слово в його вустах, як зілля чарівне — чи добре, чи зле, це вже як хто заробив.

«Дорослим і дітям» та «Химерні оповіді» — обидва нові альбоми Олександр уявляв як дві такі собі казково-музичні вистави. Одна складається з більш-менш стандартизованих казок, які однаково цікаві дорослим і дітям, друга — зі справді химерних оповідей, що мають цілком сучасний підтекст. Серед персонажів — чорт-запроданець Янук, москальський чорт Жирік, німецький чорт Адольф та інші, не менш впізнавані герої.

Варто навести ще й перелік музичних засобів, задіяних при створені мелодій до казок: колісна ліра, дримба, варган, «жаби», пугач, бубон, барабан, шабля, кокосовий горіх, копита, кобза, бандура, народна скрипка, звичайна скрипка, гітара — з усього цього чародій Сашко видобуває звуки для свого надзвичайного дійства.

Учасники

Sh.Ocean, Тім, Art-Vertep, ceny bab, nady, Ірина Сарана