У радянський період твори українського скульптора не експонувалися, бо виходили за рамки декларованого владою «соцреалізму». Вперше «незалежні» роботи Малишка з'явилися в Національному музеї Львова, і за тим, з 1993 року, митець бере активну участь у створенні засад нової української дерев'яної скульптури, представляючи свої роботи на виставках у Німеччині, Угорщині, Австрії. Співпраця з Я Галерея почалась близько п‘яти років тому з проекту «Паркан», що було представлено арт-центром в Мистецькому Арсеналі в рамках Гогольфест 2009. На початку 2010 року спільно з художниками Тамарою й Олександром Бабаками Микола Малишко перетворив залу арт-центру на Волоській в «лісові хащі», а вже 2011 року автору вдалося розгорнути власну концепцію дерев'яної скульптури в персональній експозиції зі знаковою назвою «Скульптура». Тоді Микола Малишко заявив: «Скульптура – метафора реальної дійсності», і визначив її як книгу, що прочитується не тільки «зором розуму», а й усіма чуттями тіла. Велика ретроспективна виставка «Сцена I. Сцена II» Миколи Малишка пройшла 2011 року в арт-центрі Я Галерея у Дніпропетровську. Улітку 2012 скульптури автора брали участь в Першій київській міжнародній бієнале сучасного мистецтва Arsenale 2012. Микола Малишко впевнений, що «сучасне мистецтво проектує будучину».