Фінський історик та журналіст. Професор історії в Гельсинському університеті, виконує обов'язки заступника декана факультету гуманітарних наук. З 2002 року входить до складу Шведської королівської академії наук. Від академії у 2007 році став лауреатом Фінської премії. Голова редколегії Біографічного словника Фінляндії.
Мейнандер спеціалізується на вивченні історії Скандинавії та новітньої історії Фінляндії. Також цікавиться соціологією, історією спорту, досліджує проблеми освітньої системи. Пише шведською, фінською й англійською мовами.
1984 року Генрік Мейнандер закінчив курс гуманітарних наук Гельсинського університету. 1991 він став магістром, закінчивши з особливою відзнакою докторантуру в університетах Ґлазґо та Гельсинкі. 1994 Генрік Мейнандер здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши з особливою відзнакою в Гельсинському університеті дисертацію «До буржуазної змужнілости: фізичне виховання хлопчиків у скандинавських середніх школах 1880—1940 років». У 1986-87 рр. Генрік Мейнандер викладав історію в середній школі, з 1990 по 1999 працював молодшим викладачем історії в Гельсинському університеті. У 1997-му став доцентом цього ж університету, ще через чотири роки — професором.
З 2001 по 2002 займав посаду директора Інституту Фінляндії у Стокгольмі. З 2000 року працює у Фінській академії наук — зокрема, в проекті «Шведська історія Фінляндії». Бере участь у діяльності експертних груп, які вивчали питання про долю військовополонених у Фінляндії 1939-1955 рр., оцінювали викладання історії у вищих навчальних закладах Естонії та Швеції й розвивали дослідницьку програму «Терени Скандинавії після 1800 року».
Як редактор, Генрік Мейнандер з 1991 по 2005 працював у журналі «Historisk Tidskrift f?r Finland».У 1994-1997 рр. він реґіональний редактор газети «The International Journal of the History of Sport», а з 1997-го — член її міжнародної редакції.