Заснований 1993 року на базі приватної колекції Івана Гончара — художника, скульптора та громадського діяча.
Свою колекцію Іван Гончар почав збирати наприкінці 1950-х років. З подорожей по Україні художник привозив предмети народного мистецтва, виготовлені в різний час, що відбивають розмаїття культурних традицій країни. За кілька десятиліть грандіозної й копіткої колекційної та народознавчої роботи, Гончар зібрав унікальну колекцію, що стала початком теперішнього Українському центру народної творчості ім. Івана Гончара.
У той час, коли державні музеї наголошували на досягненнях культури радянського періоду, Іван Гончар не акцентував увагу на ідеологічних нюансах творчості. Він був зацікавлений у тому, щоб його колекція відбивала традиції української народної творчості. У результаті, цей суспільний музей набув популярності не тільки в Україні, але й за кордоном, а також став одним із центрів руху шестидесятників у Києві.
Колекція музею налічує понад 15 тисяч етнографічних та мистецьких одиниць, серед яких 2,7 тисяч зразків тканини (рушники, сорочки, верхній одяг, килими, взірці вишивок), близько 700 предметів кераміки (гончарний посуд, дитяча іграшка, кахлі], колекція писанок, дерев'яні різьблені речі, вироби з металу та скла, колекція народних музичних інструментів(кобзи, бандури, цимбали, сопілки, колісна ліра, цитра, коза, трембіти, флояра та інші). Пріоритетною у колекції Музею є збірка українських народних картин, зокрема славнозвісних «Козаків Мамаїв», а також ікон народного письма (500 одиниць). Окремими полотнами представлено професійне малярство. Також в Центрі зберігається особиста бібліотека I. М. Гончара, що нараховує 2 750 книг. У музеї зберігається багато фотографій Івана Гончара.
Центром провадяться етнологічні дослідження, польові експедиції, організовуються наукові конференції та культурно-мистецькі заходи (зокрема, фестиваль «Орелі»), налагоджується зв'язок із народними митцями, іншими носіями традиційної культури та її дослідниками. Музей ставить на меті комплексне висвітлення української традиційної культури з огляду на її цілісність i самобутність, відродження національної свідомості, збереження i розвитку кращих традицій українського народного мистецтва та увічнення пам'яті Івана Макаровича Гончара.