Володимир Осипчук-Скоровода

Володимир Осипчук - літературознавець, поет, критик, публіцист, журналіст, пісняр, теомеханік, член Спілки письменників України, академік українського відділення міжнародної Академії оригінальних ідей.

Народився 9 листопада 1949 року в НадРоссі – селі Селезенівка на Сквирщині, українець.

З 1975 по 1992 рік, після закінчення механіко-математичного факультету київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (кафедра теоретичної механіки, дипломна робота в КБ Олега Антонова – "Математична модель динаміки поведінки АН-22 на критичних режимах польоту”) працював інженером-дослідником теоретичного відділу 18 на заводі "Арсенал". Орієнтується у проблемах віброзахисту прецезійних приладів, що використовуються для прицілювання стратегічних та тактичних ракет. В 1991-92 роках працював керівником групи математичного моделювання перших, національних промислових швейних машин.

В 1980 році отримав другу вищу освіту, очно закінчивши радіофізичний факультет Шевченкового університету по спеціальності “лазерна техніка” (дипломна робота "Досліди Майкельсона та Фізо по вияву світового ефіру”).

В 1992-93 рр. заступник головного редактора всеукраїнського православного видання "Наша Віра" (головний редактор Євген Сверстюк).

1993-1994 рр. - відповідальний редактор-керівник верстки та коректури тижневика "Край".

1994-1995 рр. - літературний редактор щорічника “Ідея”, міжнародної Академії оригінальних ідей.

1994-1995 рр. - заступник головного редактора видавничо-виробничої фірми "Котигорошко".

1995-1996 рр. - випусковий редактор газети "Киевские ведомости”.

1996-1997 рр. - помічник відповідального секретаря всезалізничної газети “Магістраль”.

1997 рік - керівник прес-центру фірми "Еко-авто-титан”.

1997-1998 - кореспондент відомчого журналу МНС “Надзвичайна ситуація”.

З 1999 року - на творчій роботі.

В 2005-2006 роках деякий час працював політтехнологом партії "Зелена планета" - секретар по Сіверщині, Слобожанщині та Києву, а також відповідальним секретарем міської газети м. Вишневого "Наше місто".

Велика підбірка моїх віршів була надрукована в альманаху "Вітрила" (Київ, Молодь, 1979р). Автор п’ятьох книг. Першої книги поета "Дерево Роду" («Молодь», 1990, Сьома поетична касета). Концептуальної книги досліджень духовісторії "Вістина” («Хрещатик», 1996). "О милий Боже України" (2006, МАУП) та дослідження Книги Велеса "Устань у Сварзі" (Просвіта, 2008), "Гора Ора" (редакція О.М.Стебеляк). Дослідник священних текстів: "Слова о полку і гореви Ігоря, сина СвятоСлавля, внука Ольгова", Відкривач початку Нашої Доби від 368 року на чолі із Ором-Бусом-Божом-Ярословом-ОсеДнем та його синами: Києм-Гординею, Щеком-Бояном-Солов’єм, Хоревом-Гореватим-Сегенею – засновниками Кийської-Троянської Руси-України та міста Київа.

Зараз активно працюю над трикнижжям під умовною назвою "Сонце Правди", роботу над яким планую закінчити і здати до друку найближчим часом.

Публікувався в газетах "Літературна Україна", "Молодь України", "Вечірній Київ", "Киевские ведомости", "Надзвичайна ситуацiя".

Автор слів десяти пісень композиторів Володимира Ілемського та Василя Волощука. Ліричні пісні виконують Народний артист України Віталій Білоножко, Василь Бокоч, Олександр Василенко, Заслужений артист України Василь Волощук. Пісні "Берегиня Оранта" та "Розмова з собою" у виконанні В. Волощука стали переможницями конкурсу "Наша пісня" в 2011 році, який проводить перша програма Українського радіо.

Керівник громадського Інституту Першо-Людини – провів щорічні Перші-Одинадцяті всеукраїнські Поліщуківські наукові читання провідних учених-катастрофістів України: катастрофи в суспільстві, духовності та природі. Ці щорічні Поліщуківські читання проводяться з 1999 року. Дванадцяті відбудуться 20.11.2011 в ботанічному саду КНУ ім. Тараса Шевченка.

Разом з художником Валентиною Чорноморченко співавтор розробки проекту Великого Герба України.

Учасники

Art-Vertep