Гурт Pasito))

Стиль Пасіто: Свій стиль наперекір традиції, яка склалася у музикантів – вигадувати нові жанри та нові для цих жанрів назви – Пасіто ніяк не визначають. Те, що говорять про них слухачі можна скласти у довге «джаз-експериментал-фанк-фолк-роко-поп», причому саме так, починаючи з джазу и закінчуючи попом.

Пасіто – абсолютно «недніпропетровський» гурт з дивним для нашого міста настроєм. Катастрофічна екологічна ситуація ніяк не відобразилась на цих хлопцях і однієї дівчині – легкі та позитивні тексти і мелодії, інтелігентні, як би вони не намагались, обличчя – ніякої жесті, краще підемо усі разом чаю поп’ємо с печивом та гуртом Пасіто.

Пасіто на сцені: Гурт кожного разу знущається над слухачами, перевдягаючись у різні костюми, та приймаючи різні ролі. До кожного концерту вони таємно шиють вбрання, та ніхто не знає, як вони виглядатимуть наступного разу.

Пасіто в особах: Максим і Тарас Андрухи – рідні брати. Максим – лисий, а Тарас бачить у снах тексти майбутніх пісень, прокидається і швидко-швидко, поки не забув, їх записує. Настя Цибулько – дивовижна кривляка и кокетка, обожнює желейних черв’ячків и фільми про кохання. Михайло Денисенко – програміст-романтик, всі учасники гурту таємно гордяться тим, що він вірмен. Дмитро Мироненко, мабуть, найсерйозніша людина в Пасіто – вчитель музики з відповідною освітою і м’якою посмішкою. Всі учасники – фанати Маршака. І не запитуйте їх чому.

Ідея Пасіто: Судячи з усього, єдине, що Пасіто хочуть сказати світові, це: «Самуил Яковлевич Маршак - русский советский поэт, мастер художественного перевода. Государственные Премии СССР 1942, 1946, 1949. 1951 - Ленинская премия».

Учасники

Art-Vertep