Автори / Анна Дівчиназакинутиймедвідь / сходи по безсонню
І. вокзал
лягаєм у ліжко в окулярах
є гостра потреба
перевести думки
із светрів у знаки.
темні плями очей
зафіксувати щоб
букви словами стали .
чи можливий зимою
теплий вітер якщо
вулиця не освітлена ліхтарями?!
всюди капкани,
павутиння, рОзлади...
іноді допомагають перехрестя
з аптеками і кіосками.
нічні спогади минулих морозів
перечитування повідомлень:
спогади-шизофренія-склерози.
топчуть платформи валізи,
сподіваються на нові вистави
затримують рейси пілоти.
прошу заплатити податки
в касу на минулі передози
радості і на втому.
кімната для відпочинку багажу:
кого цікавить його мігрень -
у кожного ж є
своя мішень і своя
порожня постіль хоч
і не замовляли
багато фарби, опалення і чай
з твердими цукровими гранулами.
цікаво чи вдоволені ті хто
не повертається на рідні вокзали
слухають остогидле радіо
і мріють про кип`яток а не про каву.
ІІ. шорохи
я чую як відкриваються двері
дзвонять телефони
оператори брешуть що
"абонент поза зною"
чи дуже зайнятий
самим собою.
потім починає танути
сніг і лід, десь
вмикається світло
і дибом стає волосся.
підвіконня треба зробити
вище і тоньшим.
чутно голоси самовідданих таксі
і як холод зміцнює сутінки
стрибають з дахів птахи
без парашутів
ламають ребра гомілки і гілки.
підслуховувати тишу
безпечніше ніж
поцілунки в пітьмі
а зради вражають глибше
ніж самотні пригоди
Додав shizomishka 09 березня 2010
Про автора
студентка, майбутній редактор-видавець, організатор концертної діяьності рок-гуртів, фестивалей, літературнх читань, учасник соцакцій
