Прикрашена гнівом
Як, дівчинко, цей гнів тобі пасує, Шарієшся роздратувавшись ти. Це змалювати слів мені бракує, Та сил нема від тебе відійти. Слова твої я слухаю й не чую, Що сенс? Цікаво ЯК це кажеш ти.
Додав surawpi 28 листопада 2011
Повної інформації про себе автор і сам не має.
Як, дівчинко, цей гнів тобі пасує, Шарієшся роздратувавшись ти. Це змалювати слів мені бракує, Та сил нема від тебе відійти. Слова твої я слухаю й не чую, Що сенс? Цікаво ЯК це кажеш ти.
Додав surawpi 28 листопада 2011
Сидить навпроти дівчисько юне, Очима долу - лиш зиркне мить, А ти розбещений та розумний, Як кіт із мишею бавиш сить. Ти ж не на неї розклав тенета, Не псуй, не нівечи мрій краси. Себе ж бо маєш ти за естета - То ж не надкуш
Додав surawpi 26 листопада 2011
Сторінки пам’яті зім’яті, В них переплутались слова, В них є моя і не моя ти, У коловерті голова. Там є і віра, і зневіра, Надії й дії, каяття Моє і щире, і нещире. Там є життя і почуття В спокуті скут
Додав surawpi 26 листопада 2011
Боюся спати прилягти, боюся спати. Боюся вранці не знайти тебе у хаті. Чи вже перейдена межа й міцна опора? Чи ж знову будеш ти чужа, як було вчора? Твого волосся шовк м’який такий, духмяний. Цвіркун вже змовк, співають пі
Додав surawpi 26 листопада 2011
Іронічна посмішка, Погляд повз ковзне, Гострий язичок, Волосся безлад ... Непомітна помилка – Шлях до тих тенет, Вже не одного В халепу ввергла. Де пігулки взяти нам, Запобіжне щось. Бачив сам не раз,
Додав surawpi 26 листопада 2011
Пухленькі губки, погляд безсоромний, І запах той чарівний і близький. Стою я поряд майже непритомний, Бо наштовхнувсь очима на цицьки. Між ними мабуть саме те провалля Мого гріхопадіння і спокус. Давно вже я не мав такої кралі, Цей погляд кличе,
Додав surawpi 14 червня 2010