Учасники

Інформація

Єгор Толкунов

Єгор Толкунов народився у 1943 р. в с. Петрівка Генічеського району Херсонської області в сім’ї селянина. Освіту художник здобув у Художньому училищі ім. Рєпіна в Кишиневі. Період початківства пов’язаний з темами знаного й близького йому сільського життя. Важливою в розширенні його світогляду стала праця в будинках творчості художників, багаторазові поїздки на пленер. Свій живопис художник будує на гармонійному співвідношенні внутрішнього лінійного ритму і стриманої тонально-кольорової організації полотна.

У радянський період Єгор Толкунов створив десятки полотен – натюрморти, жанрові композиції, дитячі портрети. Ці твори зберігаються у художніх музеях України. Коло творчого спілкування автора з іншими художниками широке й різноманітне: пленери в Україні, у Польщі, активна виставкова діяльність, творчі поїздки до Німеччини, США.

Дев’яності роки минулого сторіччя – етап творчої зрілості живописця. Це засвідчують десятки персональних виставок.

Толкунов – переконаний реаліст і розвиває творчі пошуки в цьому напрямі. Особливе місце у творчості художника останнього десятиріччя займає цикл картин, створених під впливом поїздок до Свято-Успенського Псковсько-Печерського монастиря. Полотна, навіяні цими враженнями, стверджують велич духовного начала. Герої цих картин до деякої міри відсторонені від глядача й занурені у світ власних роздумів.

Провідне місце у живопису Толкунова останнього десятиріччя займає портрет. Художник намагається передати образ сучасника в неоднозначному трактуванні, розкрити багатогранність творчої особистості. Лаконічно трактує він вічні теми кохання і народження нового життя.

Не можна не згадати про жіночі образи мистця у портретах, жанрових композиціях. Задумливо-елегійний, романтичний образ молодої жінки – ідеал художника. Його героїні нагадують красунь А. Модільяні та Н. Альтмана, але в кожному образі підкреслено індивідуальні риси характеру моделі.

Живописна манера в Толкунова в останнє десятиріччя стала вільною за пластикою мазка, сміливою у поєднанні кольорів. Ніби випадкові плями чистого холодного червоного, золотистої вохри або білого створюють внутрішню динаміку полотна. Художник з віртуозною легкістю поєднує пастозні мазки з лесуванням.

Загалом митець лаконічний в кольорі. Він мислить головними колірними співвідношеннями, що створює особливу легкість письма. Складається враження, що роботи написані ним «на одному подиху».

Поглиблюючи трактування жіночих образів, Єгор Толкунов приходить до жанрових композицій. За допомогою пластичних засобів він поєднує фігури на площині, немовби милуючись чіткістю композиції, гармонією пластичних об’ємів.

Живопис Єгора Толкунова свідчить про його невичерпний творчий потенціал. Це дає впевненість у тому, що твори цього херсонського художника хвилюватимуть ще не одне покоління шанувальників мистецтва