БЕРНХАРД ВАЛЬДЕНФЕЛЬС (нар. 1934 р. в м. Ессен) - видатний сучасний німецький філософ, визнаний далеко за межами своєї країни фахівець в галузі феноменології та історії феноменології. З 1976 р. - професор філософії Рурського університету м. Бохума. Вивчав філософію у Мюнхені та у М. Мерло-Понті в Парижі. Саме тут почав свій шлях у феноменологію, розвиваючи в докторській дисертації "Проміжна сфера діалогу" (1971) феноменологічну теорію діалогу, вкоріну в творах Е. Гуссерля, М. Мерло-Понті та Е. Левінаса. Засадничим поняттям наступної його важливої роботи "В тенетах життєвого світу" (1985) стало не просто поняття "життєвого світу", а множини життєвих світів.
"Вступ до феноменології', разом з іншими історико-філософськими дослідженнями філософа, - "Феноменологія у Франції"' (1983), "Німецько-французькі шляхи думки" (1995) та видана за його редакцією "Німецька та французька феноменологія" (2000), - засвідчують вагомість його вкладу до історії феноменологічної філософії.
Починаючи з роботи "Порядок у сутінках" (1987), на перший план поступово виходить основний мотив філософських роздумів Б. Вальденфельса останніх років -мотив чужого. Саме дослідження основних принципів "феноменології чужого" увиразнено двохтомником -"Топографія чужого" (1997) та "Межі нормалізації" (1998). Найновіші ж роботи - "Тілесна самість. Лекції з феноменології тіла" (2000) та "Віддалення сучасності" (2001), підкреслюють не лише вірність їх автора феноменологічній філософії (під його редакцією опубліковано також роботу з переспектив феноменологічної етики - "Вимога іншого" (1998), але й плідність феноменологічного погляду на важливі проблеми сучасної соціальної та політичної філософії.