Автори / АртПоле / День Четвертий. Від філософії до автентики

Млосна спека починається вже з самого ранку, та, не зважаючи на пекуче сонечко, майстерні працюють під тентами та в тіні дерев і захоплюють фестивальний люд своїми цікавинками.

Сьогодні проводилась цікава майстерня-лекція. Майстер із відродження трипільської культури Олена Біла з Дніпропетровська багато розповідала про трипільські глиняні обереги та їх цілющу силу. Окрім прослуховування філософсько-історичної лекції про близькість людини до природи тут же можна було придбати буси, чотки, фєнєчки, ґудзики та інші амулети.

Життєрадісні бабуськи та їх поліська автентика розташувалися знову таки в наметі-їдальні, невтомно співали та розповідали весь сьогоднішній день. Традиційні пісні переривалися розмовами та розпитуваннями, журналісти цікавились життям і творчістю бабусь, а ті надзвичайно весело та безтурботно розказували про себе, пісні та звичаї свого краю. Шляхом живого спілкування старенькі передавали музичну та звичаєву спадщину новому поколінню.

Сьогодні вдень на АртПолі зібралася велика кількість преси – організатори давали прес-конференцію. Багато говорилося про екологічний та санітарний стан місцевості, де проводиться цьогорічний фестиваль – Куяльницького лиману. Звернули увагу на поступове дрейфування від формату фольклорного фесту до більш широко поняття world-music. Висловлювали сподівання, що проведення фестивалю на новому місці допоможе розвитку місцевої інфраструктури, як то уже ставалося з Шешорами та Воробіївкою. Загалом, тут, на Куяльнику, все зовсім інакше: і природа, й умови. Та все ж фестивальна публіка ніде не скучає і створює класну атмосферу, не зважаючи ні на що.

У вечірній концертній програмі цього дня стались деякі зміни через те, що російський гурт «Атлантида» не зміг прибути на АртПоле. Заміна знайшлась сама собою – на сцену погодилися вийти все ті ж мешканки села Річиця під Чорнобилем та уже з великої сцени заспівати своїх пісень.

Після бабусь і перед виступом гурту Port Mone, на сцену вийшов Ярема Стецик та закликав брати участь у «хорі глухонімих» (майстерня «як умієм, так і пієм»). А для прикладу показав, як то воно було торік: на сцену вийшли «Придатки Перкалаби» й заспівали багатьом відому пісню «Кафельний памятник».

А далі на сцену вийшли білоруси з Port Mone. Їх медитативна музика, за рік що минув з попереднього фестивалю, стала, здається, ще більш проникливою та вигадливою. Фірмове плетиво незвичних звуків зі звичних акордеону, барабану та басу приводить публіку в солодкий транс. Альбом, що зробив їх відомими (DIP), тепер розрісся й збагатився за рахунок варіативних нашарувань. Деякі відомі вже треки стали звучати дещо інакше.

Це музика-мрія про найкраще що є в світі, і для кожного то буде щось своє, тому вони вміють мовою звуків промовляти відверто до кожного, мов справжні три чарівники.

У клубі цієї ночі нове видовище. Медіа-вистава «Жінка–риба» у супроводі музичних інструментів та віджеїнгу. Ця вистава - один із проявів проекту «Старе кіно по-новому». Тема медіа-вистави та відео проекція на великому екрані – фільми Дзиґи Вертова. Створення звукового наповнення до вистави лягло на плечі музикантів проекту та майстрів з «Робітні звуків». Звуки та образи оволодівали свідомістю. Емоційне напруження від почутого і побаченого просто зашкалювало.

Про останні три насичені фестивальні дні читайте в розлогому репортажі, який ми привеземо з АртПоля. Це буде вже наступного вівторка. Дякуємо за увагу до наших репортажів!

Лариса Тимченко

Фотозвіт Максима Кушки

Додав Art-Vertep 16 липня 2010

Про автора

Агенція "АртПоле" — фестивалі, концерти, виставки, вистави, читання та ін., мистецькі акції, які ми вигадуємо, розробляємо і організовуємо. Ми доволі суб'єктивні — працюємо лише з тими авторами, творчість яких вражає і надихає нас.