Автори / Культура / Анатолій Івченко: «Нашим видавцям треба припинити плакати»
Місяцем народження «Урбіно» став липень («мертвий сезон», за визначенням видавців та книгорозповсюджувачів), та ще й літо 2010-го, коли чимало видавництв перебували у стані невизначеності щодо реалізації своїх планів. На початку осені з’явилася інформація: за вісім місяців цього року книговидавництво в Україні скоротилося на чверть. Саме час поцікавитися, як почуває себе нове видавництво і якими бачить перспективи своєї справи та усього вітчизняного книговидавництва головний редактор «Урбіно» (Львів) Анатолій Івченко.
– Як ви оцінюєте перші кроки свого видавництва на книжковому ринку України? Якими є перші плоди?
– Почну з того, що ми із дружиною (відомою перекладачкою Боженою Антоняк. – Ред.) мріяли про своє видавництво віддавна, але завжди щось заважало. І сталося нарешті – як народження довгоочікуваної дитини. І тому нам, батькам, у ній попервах усе подобається.
Ми видали два ретро-детективи Марека Краєвського: «Еринії» та «Привиди в місті Бреслау» в серії «Кримінал». Хоча книжки з’явилися в липні, коли традиційно падають обсяги продажів у книжковій мережі, продавалися вони дуже добре. Найбільше – у Львові, де ми співпрацюємо майже з усіма книгарнями, але поступово формуємо мережу збуту в інших великих містах. Найкраще нам співпрацювати з мережею «Книгарня «Є», в якій наші книжки майже відразу увійшли до ТОП-20 найбільш продаваних. Плануємо презентації видань в усіх містах, де є книгарні мережі. Першу вже провели в Харкові, наступна – у Львові. Як і всі львівські видавництва, активно готуємося до Форуму видавців. Привозимо нашого автора, Марека Краєвського, який матиме три двогодинні автограф-сесії на стенді № 205 нашого видавництва, відбудуться презентації обидвох книжок у «Книгарні «Є».
У травні-червні ми підписали ліцензійні угоди із трьома відомими польськими письменницями й зараз готуємо книжки до видання. У жовтні вийде у світ перша книжка нашої жіночої серії «На шпильках». Це буде «Шалене танго: істеричний роман» Йоанни Фабіцької. У листопаді книжкою Барбари Космовської «Буба» започатковуємо ще одну серію «Прикольна книжка» для дівчат 14-18 років. Під Різдво плануємо вихід позасерійної книжки однієї з найпопулярніших у світі польських письменниць Ольги Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих».
– Маєте відгуки від читачів щодо якості перших книжок видавництва «Урбіно»?
– Вони переважно захоплені. Часто буваємо у книгарнях і чуємо гарні відгуки про переклад, про якісний дизайн, хорошу поліграфію. Перші враження були від працівників львівських книгарень, серед яких чимало шанувальниць Марека Краєвського. Читацька зацікавленість цим автором невипадкова, він тричі приїздив до нашого міста, написав два ретро-детективи про передвоєнний Львів, тож не дивно, що тут у нього чимало шанувальників. Я розмовляв з багатьма людьми, які прочитали всі п’ять доступних українською мовою його романів, і з нетерпінням чекають на два ще неперекладені із бреславського циклу. Всіх цікавить й продовження львівського циклу.
– Чим ваше видавництво є особливим серед вже існуючих?
– Сумно, але у Львові немає видавництв з оригінальною концепцією. Ми довго думали, й вирішили зупинитися на перекладах сучасної польської літератури. По-перше, ми любимо польську культуру й літературу. По-друге, приятелюємо з багатьма сучасними польськими письменниками. По-третє, вважаємо, що в Україні дуже мало перекладають з польської мови. Нас випереджає не лише Росія чи Німеччина, а навіть маленька Литва. Минулого року, під час книжкового ярмарку у Вроцлаві, я з подивом для себе відкрив, що в Польщі є, скажімо, аж два видавництва, які видають виключно переклади шведської літератури. Одне – лише дитячу літературу, друге – детективи. Я подумав, а чому б нам не створити видавництво, яке пропагуватиме літературу однієї країни. Дружина була тільки за, бо з польської мови вона перекладає найбільше. Із часом ми плануємо розширити нашу видавничу діяльність, але зараз про це говорити зарано.
– Судячи з ваших публічних заяв, ви маєте намір вести цивілізований бізнес: оголошувати цифри продажів, запроваджувати європейські стандарти у співпраці з авторами. Якими будуть ваші принципи роботи?
– Мене завжди дивує відсутність інформації про наклад у вихідних даних багатьох українських видавців. Або не вказується номер видання, хоча ми бачимо, що книжку постійно додруковують, але зі старими вихідними даними. Такі речі неприпустимі у цивілізованому суспільстві. Така ситуація постійно породжує недовіру між автором і видавцем. Я вже не кажу про податки. По-друге, інформація про наклад і перевидання є важливим елементом маркетингу в книговидавництві. От, наприклад, я беру до рук книжку, яку видано 2008 року накладом одна тисяча примірників. Що я думаю: книжка неуспішна, якщо за три роки тираж досі не продався. І сумніваюсь, чи її варто купляти. Інша ситуація, коли я беру до рук ту саму книжку і бачу, що вона видана 2010 року накладом п’ять тисяч примірників. У книжці зазначено, що це третє чи четверте видання й в анотації подають, що продано вже 20 чи 30 тисяч примірників. Ця інформація заохочує купити книжку, бо свідчить про її успішність і популярність.
Різноманітні рейтинги продажів – це обов’язковий елемент цивілізованого ринку книжки. Наше видавництво планує подавати на власному сайті результати продажів за попередній рік усіх наших книжок. Власне, ми повинні про це звітувати нашим польським партнерам, згідно з угодами, і це не становитиме для нас жодних проблем.
У майбутньому, коли ми почнемо працювати й з українськими авторами, ми плануємо запровадити до угод обов’язкову письмову звітність про продажі раз на півроку, як це прийнято в Європі. І, відповідно, сплату роялті двічі на рік. Важливим елементом заохочення автора має стати зростання відсотка винагороди залежно від проданих накладів. Автор, книжки якого протягом року продаються кількістю 10 чи 20 тисяч примірників, має отримувати значно більший відсоток із продажів, ніж той, книжки якого продають у межах тисячі-двох. Дуже важливими є програми промоції конкретних авторів, які мають перспективу гарного продажу. Засад цих багато, це окрема велика тема для розмови.
– Які нагальні проблеми назріли у нашому книжковому господарстві, вирішення яких могло б помітно зрушити цей віз з місця?
– Нашим видавцям треба припинити плакати із приводу відсутності державної підтримки й почати серйозно займатися маркетингом. Зайдіть до будь-якої книгарні. Там тисячі книжок і лише кілька рекламних плакатів. Покупець не має жодних орієнтирів, на що варто перш за все звернути увагу. От ми й вирішили, що кожна наша книжка буде супроводжуватися якісними рекламними плакатами. І побачили, що це дає помітний результат. А в нас більшість видавців взагалі не друкує рекламних плакатів для своїх книжок, а потім дивується, що продажі слабкі. Важливим елементом роботи видавництва з торгівлею і з читачами є каталоги, які у нас мають лише поодинокі видавці. Надзвичайно слабкими є контакти наших видавців з паперовими чи електронними медіями. Про книжки у нас пишуть дуже мало. Взагалі інформаційний супровід видавцями своїх видань часто нульовий. Про багатьох українських чи перекладених у нас зарубіжних письменників годі знайти інформацію навіть в українській Вікіпедії. Неякісні сайти видавництв, які місяцями не оновлюються, відсутність їх у популярних соціальних інтернет-мережах, відсутність інтернет-сторінок у багатьох відомих українських письменників... Це лише один з напрямів роботи.
Потребує серйозних змін законодавство у сфері авторського права. Бо більшість видавців майже не має чим керуватися у своїй діяльності.
А ще ж така проблема існує, як дуже складні стосунки видавців із книжковою торгівлею. Без закону про роздрібну ціну книжки, яку має встановлювати лише видавець, а не кожен книготорговець на свій розсуд, про законодавче врегулювання максимальних знижок для роздрібної і гуртової торгівлі, неможливо буде зробити наш книжковий ринок цивілізованим.
Довідка «ВЗ»
Анатолій Івченко – мовознавець, автор понад 100 наукових праць зі слов’янської фразеології, лексикографії та бібліографії, зокрема 17 книжок, із них дев’ять словників (перекладних, тлумачних, фразеологічних, орфографічного), виданих в Україні (продано понад 150 тис. примірників), Німеччині, Польщі та Словаччині. Член Комісії слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів. Член Нью-Йоркської академії наук. Народився і здобув вищу освіту у Харкові. Живе і працює у Львові.
На фото: Видавничий та сімейний тандем – Анатолій Івченко та Божена Антоняк.
Галина Вдовиченко. Високий замок
Придбати книги М. Краєвського можна тут
Додав Chyzh 03 вересня 2010
Про автора
Розділ "Культура" містить інформацію, яка не може бути віднесена до конкретного Автора і стосується подій української культури.
