Автори / Брати Капранови / Відкритий лист Братів Капранових
Громаді Книжкової столиці України м. Львова
Львівській обласній раді
Львівській міськраді
Голові Львівської облдержадміністрації п. Василеві Горбалю
Міському голові Львовап. Андрієві Садовому
Вельмишановні пані і панове!
Як вам відомо, 2012-го року книжковою столицею світу стане Єреван – столиця Вірменії, країни з населенням 3,2 мільйони осіб і площею 29 тис. кв. км. (нагадаємо – у Львівській області проживає 2,5 мільйони осіб на території 21,8 тис. кв. км.).
Ми недаремно почали порівнювати Вірменію із Львівщиною – вони схожі не тільки за площею та населенням. З невеличкої таблички, яку ми наведемо нижче, ви зрозумієте, що і в галузі книговидання вони мають багато спільного. Втім, судіть самі:
2009 рік |
Вірменія |
Львівщина |
Кількість книжкових видань |
1718 |
1035 |
В перерахунку на 1000 жителів |
0,53 |
0,41 |
Загальний наклад (тис. прим.) |
1329.9 |
1133.3 |
В перерахунку на 1 жителя |
0,41 |
0,45 |
Дивлячись на ці цифри навряд чи хтось помітить перевагу вірменських книжників над львівськими (не кажучи вже про всю Україну). Тим більше, що з 1718 вірменських книжок 572 складають автореферати дисертацій. Вам, мабуть, цікаво буде довідатися, що середній наклад художньої літератури у Вірменії становить... 300 примірників!
Крім того у Єревана немає того, чим вже 17-й рік пишається Львів – а саме Форуму видавців, найбільшого і найавторитетнішого книжкового заходу України. Саме через Форум видавців Львів отримав неофіційне звання Книжкової столиці України – випередивши Київ та Харків, яким однозначно поступається за масштабами книговидання.
Чия заслуга у тому, що Львів сьогодні є безперечним лідером нашої книжкової країни? Влада? На жаль, книжка та книжники ніколи не знаходили палкої підтримки у місцевих чиновників. То хто ж рік за роком збирає сотні видавництв у Палаці мистецтв? Що є магнітом, який притягує письменників та журналістів? Чому раз на рік центр громадської уваги пересувається з Києва до Львова?
Ми знаємо відповідь. Це – львів’яни. Люди, що їм не байдуже, яким буде місто завтра і якими виростуть їхні діти. Починаючи від ініціаторів та організаторів Форуму на чолі з Олександрою Коваль, які щоденно працюють над тим, аби ярмарок ставав цікавішим та резонанснішим, збирають найпотужніший в Україні літфестиваль, вигадують нові, цікаві форми пропагування книжок, і закінчуючи – хоча чому закінчуючи – продовжуючи вчителями, журналістами, читачами, – тобто пересічними львів’янами, які вже сімнадцятий рік роблять з Форуму унікальну подію – за рахунок своєї відданості книжці, завдяки смаку і вмінню цінувати слово, завдяки тому, що витрачають на книжки останні гривні, часто відмовляючи собі у найнеобхіднішому.
Хай якесь інше місто похвалиться такими жителями!
То чому ж досі Львів не претендує на звання Книжкової столиці світу? Чого не вистачає українській книжковій столиці?
Кілька років тому, коли це звання отримав Амстердам, звісно, питання виглядало риторичним. Але Любляна – і от, перша пострадянська країна Вірменія, яка стала центром світової книжкової індустрії, дають зрозуміти: єдине, чого бракує Львову – це бажання.
І йдеться не про окремих людей, а про бажання, як втілену волю громадськості та влади.
Як відомо – головний критерій, яким керується ЮНЕСКО, визначаючи книжкову столицю – це програма, яку вона пропонує. 17-річний досвід проведення Форуму та можливість об’єднати навколо цієї ідеї творчі та організаційні сили всієї України свідчать: Львову до снаги ця задача.
Хто, як не львів’яни заслужили на те, щоб на рік стати господарями книжкового світу?
Спостерігаючи останнім часом за комедійним трилером під назвою „Євро 2012 у Львові”, ми не можемо відігнати від себе думку, що єдиним явищем, вартим уваги можновладців є футбол. Складається навіть враження, що останнім часом у деяких посадовців замість голови виріс футбольний м’яч.
Однак не єдиним футболом живуть українці, і 2012-й рік – не останній (сподіваємося) в історії України.
На підставі вищевикладеного звертаємося з пропозицією до львів’ян та за їх згоди з вимогою до обласної та міської влади:
Об’єднати зусилля громади Львова, влади, творчих та інтелектуальних кіл навколо програми „Львів – книжкова столиця світу” у 2014 чи 2015 році
Ми здатні не тільки бити по м’ячу, але й створювати та споживати високі досягнення сучасної видавничої галузі, про це свідчать численні нагороди українських видавців на міжнародних книжкових фестивалях.
Ми вміємо не тільки будувати стадіони за бюджетні гроші, але й відкривати нові книгарні власним коштом.
Українці заслуговують не тільки на пиво та голи, але й на свято книжки.
Зі свого боку готові приєднатися до цієї великої роботи. Якщо виникне бажання обговорити цю тему – ви знаєте, де нас знайти. Біля воріт Палацу мистецтв на вул.. Коперника під час Форуму видавців стоятиме зелений „Запорожець”. А біля нього – ми. Приходьте – залюбки поспілкуємося.
Щиро ваші, Брати Капранови
Додав Chyzh 08 вересня 2010
Про автора
Брати Капранови. Народилися 24 липня 1967 року в Дубосарах, Молдова. Закінчили Уральський політехнічний інститут і радіотехнічний факультет Московського енергетичного інституту.