«Чубай та Антонич – прокляті поети ХХ століття»
“Два поети, одне місто, обидва народжені десь не тут, але тут молодими відійшли у вічність. Вони не перетнулися в часі, проте їх долі перетинаються тут і зараз”, – такими словами розповідав Юрій Андрухович про двох поетів ХХ століття Богдана- Ігоря Антонича та Грицька Чубая на поетично-музичному вечорі пам’яті, що відбувся на сцені Національного театру ім. М. Заньковецької. Зачитати вірші, послухати пісень на слова цих знакових постатей і просто пригадати прийшли музиканти, літератори та… повний зал людей, які вмощувалися де завгодно – на сходах, у проходах, попід стінами…
Відкривала літературно-музичну сцену хорова капела “Дударик” із “Аве Марія”. Мелодія народжувалася у глибокій темряві, яка “розтріскувалася рядками віршів”, наче хтось розмашисто від руки писав по кулісах… А незабаром світло рампи впало на екран посеред сцени, на якому крізь відеоряд пробивався силует Віктора Неборака. Його ж рухомий портрет можна було побачити у тлі сцени. Це візуальне рішення, медіа-сценографія, автором якої є учасник арт-формації “КОМА” Олексій Хорошко, стала окремим дійством у дійстві…
Поетичні читання змінювалися музичними хвилинами від гурту “Дивні” із піснями на слова Антонича та “Файно” із текстами Грицька Чубая… А згодом на екрані знову можна було розпізнати силуети Івана Малковича, Олега Лишеги...
Останній назвав Чубая та Антонича “проклятими поетами”, адже ці майстри слова здобули найвищий статус у літературі, проте не у державі…
“Мене привели сюди Антонич, друзі і любов до Львова”, – розповідав зі сцени автор мелодії знаменитої коляди на слова Антонича “Тешуть теслі”, володар Гран-прі “Червоної рути-89”, композитор Василь Жданкін, який презентував одразу чотири власні композиції на слова Антонича, а згодом із донькою Настею приєднався до Віктора Морозова та гурту “4 кут”.
Фінальний акорд належав синові Грицька Чубая Тарасові з гуртом “Плач Єремії”. Окрім покладених на музику фрагментів з батьківських поем “Марія”, “Відшукування причетного” та “Світло й сповідь”, хлопці разом із “Дивним” та “Дудариками” запрезентували прем’єру пісні “Мова Гайова” на текст “Весна” Антонича, що славиться рядками “Росте Антонич і росте трава”…
Фото Маріана СТРІЛЬЦІВА
На фото: Легенда української сцени, що останнім часом перебуває “на марґінесі”, – Василь Жданкін. Каже, до Львова його привів Антонич...
Високий Замок
Додав Nusya 22 вересня 2010
