І «вишневий» борщ, і «губернаторський»
«Розступіться, комісія йде», – гукали члени комісії, які мали завдання визначити найкращий борщ на фестивалі «Борщ’їв» у Борщеві на Тернопільщині. Розступатися ніхто не збирався. Ще б пак, на столах (а учасників було 45 з усіх селищ та сіл району) – не лише борщ, а й пампушки з різними начинками, сальце, м’ясце, котлетки, качка запечена, пиріжки. ще й налити можуть, і все «на халяву» (у скриньку можна було кинути, хто скільки може).
Смачний фестиваль у Борщеві відбувався вчетверте. Щоразу тут б’ють рекорди, якщо у 2009 році з’їли 3 тисячі літрів борщу, то тепер – 5.
У майстерності приготування коронної української страви змагалися дві команди: «владна» на чолі з губернатором Тернопільщини Михайлом Цимбалюком та мистецька (зокрема фольклорний колектив із Білорусі «Балагури»). Михайло Цимбалюк і овочі нарізав, і сальце смажив. Проте журі віддало перемогу гостям.
Серед сіл-учасників перше місце вибороло село Пищатинці, а гран-прі – їхні колеги зі села Жилинців. Жителі Жилинців тепер готуватимуть ще смачніше, адже отримали у подарунок мікрохвильову піч. Експерти оцінювали не лише смак страви, а й як стіл сервірований, як їх зустрінуть. Учасники не лише співами до столу припрошували, а й намагалися налити комісії «на коня»...
Головне, аби борщ з любов’ю приготовлений
Господині не надто спішили розкривати секрети доброго борщу. Жіночки кокетували, мовляв, нічого особливого у страву не клали, а що вдалася смачною, то все тому, що з любов’ю варена... Та потроху-потроху розговорювалися. Одна хазяєчка болгарський перець додає, інша під кінець часником приправляє, третя запевняє, що без цибулі борщ – не борщ, а можна з морквою її підсмажити, декому молоденький біб у борщі смакує. «М’ясо, м’ясо, хмара м’яса, та обов’язково шкварок додайте, запах буде», – радили у селі Пищатинці. «Щоб смак був цікавіший, треба варити на підкопченому м’ясі», – говорили жителі Урожайного. Найцікавіший рецепт використали у селі Турильчому. Там для пікантності додали вишень із компоту. «На п’ять літрів борщу 200 грамів вишень додали», – розповіла кореспондентові «ВЗ» турильчанка Оксана Січкар. – Борщ вийшов не кислий, якраз добрий».
Голова Тернопільської ОДА Михайло Цимбалюк розповів власний рецепт борщу: «Я родом з Івано-Франківщини, а там у борщ додають гриби та квасолю. Я б рекомендував додавати, якщо сушені, то тільки білі, якщо свіжі, то білі або лисички. А спробуйте, яким смачним буде борщ, якщо його варити на м’ясі дикої свині чи оленя».
У Борщівському краї навіть до шлюбу йшли у чорних вишиванках
Оскільки «Борщ’їв» відбувався у рамках фольклорного свята «У Борщівському краї цвітуть вишиванки», то вишиття тут не бракувало. З усіх-усюд з’їхалися майстрині, вишиванку можна було купити і за 500 гривень, і за кілька тисяч. Місцева колекціонерка Віра Матковська представила розкішну добірку борщівської вишиванки. Пані Віра не знає достеменно, скільки сорочок має. «Це справді унікальні речі, вишиті техніками, які втрачені, наприклад, дуже цікава техніка – колодка».
Виставка вишивки відбулася у Борщівському обласному краєзнавчому музеї. «У нас є вишиванки від початку XX століття, – розповів кореспондентові «ВЗ» директор музею Михайло Сохацький. – У борщівській вишиванці домінують темні кольори. Є різні легеди, які пояснюють це. Згідно з однією версією, чорний колір символізує чорнозем, а навскісні лінії вишивки – зорану ріллю. Ще одна каже, що у давні часи, коли чоловіків забрали в полон – край же прикордонний – місцеві дівчата пообіцяли носити тільки чорні вишиванки – на знак жалоби. Так мало тривати кілька поколінь. Навіть до шлюбу йшли у таких чорних сорочках». Пан Сохацький скаржиться, що тепер, коли вишивка стала товаром, музею складно поповнювати колекцію, адже грошей на купівлю вишиття не виділяють.
Любить вишиванки і місцевий губернатор Михайло Цимбалюк. У Борщеві він розповів журналістам, що замовив собі довгу вишиванку, яку, можливо, використовуватиме і для сну. «У мене велика колекція вишивок, – каже він. – Десь з 50, з усіх регіонів, де працював, маю вишивки».
Медовий вкляк – випив і вкляк
При вході облаштувався пасічник Сергій Белюх з Борщева, який закликав всіх спробувати чудодійного авторського напою – медового вкляку. Одна порція (50 грамів) – 15 гривень. Хотів пригостити і мене, та коли побачила, як він підпалив напій свічкою та ще й пояснив назву «Медовий вкляк – випив і вкляк», вирішила не ризикувати – робота ж попереду. Більш сміливим чоловік пояснював технологію пиття: «Випили половину, заїли соленим огірком, допили і видихнули». Від коментарів пан Сергій відмовлявся: «то ж авторський напій краще випийте, аніж розпитуйте»...
Фото автора
м. Борщів, Тернопільська область
Високий замок
Додав Nusya 23 вересня 2010
