Дива ночі на Івана Купала (+ фотозвіт від Святослава Зоркого) - Новини - АртВертеп - Найбільший on-line центр сучасної культури України

Автори / Свято Івана Купала / Дива ночі на Івана Купала (+ фотозвіт від Святослава Зоркого)

Чи вірити ви у дива? Іванів День споконвіку вважається чи не найдивнішим днем зі всього року. Легенди говорять, що в Купальське свято на землю спускається всіляка нечисть, а природа набуває магічної сили, особливо дві світові протилежності – вогонь та вода, жіноча та чоловіча сутність.

Місячна ніч, велике багаття на піску біля Дніпра, гучна українська музика, хлопці та дівчата у національному вбранні. Це не театралізоване дійство, а святкування Івана Купала, яке відбулося з 6 на 7 липня на Монастирському острові.

Свято розпочалось о пів на восьму годину. Відкрив його фольклорний колектив «Берегиня Січеславська», який проспівав стародавні купальські пісні. Глядачі та гості свята ознайомились із історією та деякими звичаями свята, а також отримали традиційні обереги, які повинні приносити кохання та злагоду. Так жінки отримали часник, а чоловіки - перець. Взагалі часник та перець не тільки приносять кохання, а й оберігають від всілякої нечисті та магічної сили. Серед присутніх було обрано князя та княгиню, тобто Купала та його наречену Марену, які мали честь першими плигати через багаття.

По мірі того, як на Монастирській острів спустилася ніч, купальське свято стало більш запальним, більш пристрасним. Під виступ полтавського фольк-рокового гурту «Контрабас», на пісок виходить тендітна дівчина-факір, темп музики збільшується, а дівчина, як заворожена, виконує свій вогняний танок, причаровуючи погляди всіх присутніх. Вогонь – це невід’ємний супровідник Купальської ночі, він запалює серця коханням, лікує душу та тіло, надає сил та відваджує нечисть.

Ось починають лунати звуки етнічних барабанів та трембіти гурту «Аяуяска». Святкове багаття вже палає, а до нього несуть купальський коровай. Кожен має змогу доторкнутися до короваю та загадати бажання, яке має збутися до наступного Купала. Дивні мотиви барабанів пробуджують в присутніх щось стародавнє, вертають до часів, коли наші предки шанували громовержця Перуна. Навіть байдужі спостерігачі починають рухатись навколо великого багаття у дивному танку, який об’єднує сучасність з минулим. Один за одним плигають через багаття хлопці, щоб набути більшої сили. Випробувати долю наважуються і закохані, які, міцно тримаючись за руки, плигають через вогнище, щоб дізнатися чи судилося їм бути разом.

Стародавні мотиви «Аяуяски» стихають, а на зміну їм починає лунати сучасна музика дніпродзержинського гурту «Ступени». Приходить час спалити опудало Марени у Купальському вогні, об’єднати символ води з вогнем, жінку з чоловіком. Марена догорає у вогні Купала, а дівчатам за обрядом настає час кидати вінки у воду, щоб дізнатися свою жіночу долю.

На сцені дніпропетровський гурт «Вертеп», а глядачів розважає дует факірів «Ієрогліф». Марена спалена, жіноча сутність вшанована, тому на святі починає панувати чоловіча сила вогню. Факіри наче дражнять вогонь, наче роблять йому виклик, підкреслюючи цим його силу і шокуючи глядачів. Але Купалу самотньо без нареченої, вогонь прагне утамувати спрагу водою, тому опудало Купала топлять в Дніпрі.

Чи вірите ви у дива? Вшанування традицій наших предків - невже це не маленьке диво? Дива поряд з нами, вони скрізь – у звуках барабанів, в танку біля багаття, у власноруч сплетеному вінку. Головне – це вірити, і тоді, можливо, на очі потрапить цвіт папороті.

Ярослава Фоменко, спеціально для Арт-Вертепу

Фото - Святослав Зоркий