Автори / Віра Зайченко / Весілля з вишитим драконом
03 лютого у Києві відбулася презентація унікальної книги «Чернігівська вишивка» – єдиного у своєму роді дослідження, виконаного на основі пам’яток з колекції Чернігівського історичного музею. Авторка монографії – вишивальниця Віра Зайченко – у теплій атмосфері поспілкувалася з поціновувачками свого таланту, роздала кількадесят автографів та повідала про особливості Чернігівської вишивки.
«Вишивка Чернігівщини дуже різноманітна, адже ця область охоплює Полісся та лісостеп, а також межує із Сумщиною та Київщиною, – розповідає Віра Володимирівна. – У кожного з цих регіонів – свої особливості у вишивці. Їх я й старалася показати у цій книзі».
Віра Зайченко – дослідниця не лише вишивального мистецтва, а й текстилю загалом. Тому до презентованої книги вона вклала інформацію і про орнаменти, і про те, як виготовляли та фарбували тканини, і про те, які техніки вишивання використовували чернігівські майстрині.
Знавець вишивального мистецтва Юрій Мельничук та дослідниця чернігівської краси Віра Зайченко
Спираючись на висновки фахівців, майстриня намагалася подати у книзі й прадавню символіку вишивки. Проте саме цієї теми Віра Зайченко не любить торкатися – каже, що не експерт у цьому, тож боїться помилитися.
«На сторінках альбому ви можете побачити зображення вишитого Дракона. Чесно кажучи, я завжди думала, що це – давній символ, який сягає корінням Русі, – розповідає Віра Володимирівна. – Тому мені було незрозуміло, чому майстриня вишила Дракона на початку двадцятого сторіччя. Аж одного разу, під час акції «Вишивана Україна», я побачила архівну фотографію рушника з Новгород-Сіверського району: там був зображений рушник з таким самим драконом. Виявилося, що драконів у цьому районі вишивали на весільних рушниках – їх вважали добрим знаком».
А от зараз на Чернігівщині драконів не вишивають. Та й взагалі – цей вид мистецтва поступово зникає на північних теренах. «Якщо говорити про вишивку на сучасній Чернігівщині, то майстринь там зараз дуже мало, – скаржиться дослідниця. – А вишивальниці, які підтримують традиції рідного краю, поступово відходять, не передавши свої знання молодим»…
Додав Art-Vertep 08 лютого 2011
