Учасники

Тихо лунає флейта, на червону планету Д.К. (вона ж «Дім Кабаре») опустилась "Atmasfera". Зібралися коло неї різні люди: чоловіки й жінки, дорослі та підлітки, траплялись навіть вагітні. І почалася казка…

25 лютого у «Дім Кабаре» із презентацією нового альбому "Integro" завітав етно-колектив "Atmasfera".

Червоний простір ДК поєднав у собі тих, хто дійсно захоплюється музикою такого стилю. Про вагітних – не жарт. Ми нарахували дві майбутні мами у залі - покоління треба знайомити з прекрасним ще до народження.

Хто б міг подумати, що простий саундчек може бути чарівним та зворушуючим. Тож, предконцертна перевірка звуку "Atmasfera" посилювала бажання якнайшвидше поринути у їх творчість.

Темно навкруги… Звуки флейти ніжно переплітаються зі струнними мотивами, підкріплюючись ефектами клавіш. "Atmasfera" розділилась на п’ятьох: на п’ятьох, що творять дива. І почали вони говорити з тими, хто прийшов. Та не просто знайомою мовою, а музикою. Хтось говорив тихо, хтось помірно, були й ті, що говорили мовчки (навіть так можливо у казці). А в центрі сидів той, що кричав. Земля тремтіла від його крику, а «зорі» горіли яскравіше…

"Atmasfera" створила неймовірну атмосферу. Така тавтологія яскраво описує те, що відбувалося. Незважаючи на те, що гурт подорожує у кількості п’ятьох музикантів (відсутня скрипка), залишитись байдужим після них неможливо. Так само важко описати все це словами. Жива "Atmasfera" кардинально відрізняється від того, що можна почути у записі. Так і тягне заплющити очі та фантазувати, відчути природу музики, бути краплею в її океані.

Виступ був розділений на дві частини: перша, як зазначили самі музиканти, сумна, друга – об’єднуююча. Лунали мантри, лунали англійські тексти, трохи українських… Від гурту відбивались невидимі етнічні промені, що другою своєю стороною торкались сердець глядачів. Останні, в свою чергу, танцювали, співали, відбивали долонями ритм. Шкода, що для повноцінних етнічних танців замало простору.

Варто зазначити, що приклавши всі можливі зусилля, їм би не вдалось перекричати Тимура Гогітідзе. Його шаленість, його крик пронизує все тіло, неймовірною силою тягне у танок.

А поки вони говорили, душі людей підіймалися догори, звільнялись від повсякденності, ставали білосніжними. Так рідні мотиви об’єднали людей червоної планети ДК. І жили вони довго та щасливо.

Хотілось би сказати величезне «дякую» музикантам. За гарний вечір, за подаровану казку, за піднесений настрій та відроджене бажання бути частиною природи.

Переглянути відео можна на youtube:

Відео Саши Пушкіна, molode.com.ua