Автори / Людмила Мещерякова / 15 червня 18.30 Чернівецький академічний облукрмуздрамтеатр імені Ольги Кобилянської перзентував виставу ТИСЯЧА СНОПІВ ВІТРУ
Вистава для тих, хто хоче більше дізнатися про Івана Миколайчука, про події, які вплинули на його долю. Та це не просто автобіографічна постановка, а яскрава історія життя, у якій поєднано колоритний буковинський гумор, пісні, танці з реаліями тогочасного суспільства.
У виставі багато символіки, і найважливіше те, у ній постануть друзі, колеги Івана Миколайчука і сама Марічка Миколайчук.
Роль молодого Миколайчука гратиме Григорій Руденко-Краєвський, Івана у зрілому віці втілить актор Національного драматичного театру ім. І.Франка Анатолій Чумаченко (м. Київ). Увиставі використано народні пісні та пісні у виконанні Марічки Миколайчук
автори сценарію– Галина Канарська(театрознавець, головний редактор ж-лу «Театральна бесіда», м. Львів), художній керівник театру ЛюдмилаСкрипка.
режисер– засл. арт. України Людмила Скрипка
художник-постановник– Наталія Руденко-Краєвська
балетмейстер– Мирослава Воротняк(м. Коломия)
композитор– засл. діяч мистецтв України Олександр Козаренко(м. Львів)
режисер кінохроніки– Валентина Онуфрик
З прес-конференції:
Л. Скрипка: «Ця вистава не просто хроніка подій, які відбувалися у житті І. Миколайчука, а співставлення з сьогоднішнім часом. Чи сьогодні все так добре, чи сьогодні усе так, якби хотів того Іван.
На жаль, до цього часу ми не маємо ані драматургічного, ані художнього твору, який би став основою для повноцінної п’єси. Тому сценарій для вистави ми написали самі разом з відомим театрознавцем зі Львова Галиною Канарською. Незважаючи на те, що про Івана Миколайчука є достатньо біографічного матеріалу, досить складно було виокремити ту найголовнішу інформацію, яка лягла в основу сюжетної лінії. Для нас найбільшим досягненням буде те, що переглянувши виставу пересічним глядачам, особливо сучасному молодому поколінню захочеться подивитися фільми за участю Івана Миколайчука чи більше дізнатися про його життя. У виставі зайнятий увесь творчий колектив, я свідомо залучила усіх артистів, адже хотіла, щоб кожен міг доторкнутися до його творчості. Адже Іван Миколайчук так само грав на сцені нашого театру, розпочинав свій шлях з студії при театрі у 1957 р.
Наталія Руденко-Краєвська: «У цій виставі багато символіки, тут її обійти неможливо, адже сам Миколайчук – знакова постать в історії українського мистецтва. У сценографії основний акцент це – поєднання справжнього і штучного, а також переплетення кольорів – червоного, чорного, білого. У афіші до вистави я використала червоні лебеді. Чому червоні? У «Вавілоні ХХ» Іван Миколайчук в уста поета вклав таку фразу: «Є у природі білі лебеді, чорні, чому немає червоних…». Два лебеді – вірне, чисте кохання Марічки та Івана. Чорне і біле – контраст у тодішньому житті, кінокадр (чорно-білий). І з афіші – ясний погляд І. Миколайчука на це все, що відбувається зараз. Використано і рушники у сценографії. Знаково беруться 2 види рушників – одні справжні (вишиті), які були у дитинстві І. Миколайчука, вони рухаються, створюючи вітер. А інші – штучні (чорні). Чорні рушники входять поступово у виставу поступово. Це жорсткий несвобідний соціум, контроль над мистецтвом, де немає правди».
Юрій Марчакговорив про обіцяний ремонт приміщення, який розпочнеться вже після прем’єри, про закриття сезону, що відбудеться 26-го червня та про плани на наступний сезон – фестиваль, ювілей театру та інші події у житті театру.
Додав Людмила Мещерякова 16 червня 2011
Про автора
неповна вища освіта - не ходила в дитсадочок:) 1999-2004 Чернівцький національний університет ім. Ю.
