Автори / Михайло Іллєнко / «Хайблятьспробують» - неофіційний девіз нового українського кінематографу ( у Дніпропетровську відбулася довгоочікувана прем'єра фільму «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»)
«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» разом із творчою групою мандрує Україною. Низка прем’єрних показів вже дає непередбачувано гарні результати.
16 лютого у Дніпропетровську більш, ніж довгоочікувану картину презентували - актори Віктор Андрієнко, Олексій Колесник, Олег Примогенов, прес-аташе Дмитро Іванов та продюсер фільму Андрій Суярко. Режисер фільму – Михайло Іллєнко, не зміг приїхати через хворобу, але ефект присутності забезпечив своїм відео зверненням.
Прикрою особливістю першого українського фільму є майже повна відсутність реклами, не враховуючи двох білбордів у Києві. Тож, творча група подорожує країною за своїм дітищем та заохочує до перегляду всіх бажаючих.
Віктор Андрієнко: «Это когда приходишь к бизнесмену, просишь деньги «на кино», а тебе говорят «Давай их лучше пробухаем». Я хорошо знаю этот процесс, я так с 94-го года хожу».
Перебої з фінансування розтягнули зйомки на 6 років, тож не дарма Віктор Андрієнко називає їхню команду ентузіастами та «группой безумцев», які змогли довести почату справу до переможного фіналу. І не дарма неофіційним девізом фільму, на думку творчої групи, могла би стати фраза головного героя – «Хай блять спробують!», яку він відказав на повідомлення про можливий напад.
Що особливого у цій картині? Фільм було знято виключно українською знімальною групою на українські кошти та силами українських кіновиробників. Це особливо важливо, бо ще кілька років тому в Україні була відсутня суттєва ланка технологічного циклу поствиробництва, і продюсерам фільмів доводилося для такої роботи возити кіноматеріали за кордон. За виключенням однієї сцени, всі захоплюючі пейзажі знято на території України, драйвова музика від етно-хаус гурту «ДахаБраха», а індіанців знайшли у Харкові. Їх зіграла група історичної реконструкції «Дикий Захід». До того ж - в українського кінематографа з’являється нове обличчя - Дмитро Лінартович (обійшлися без Богдана Ступки).
(кадр з фільму)
Сам Михайло Іллєнко визначив завдання, яке стояло перед ним та знімальною групою так: «У нашій культурі зараз передозування депресивним кіно. Звичайно, у радянський час це був спосіб докричатися, висловити себе, сказати правду… Але з часом це стало правилом хорошого тону, увійшло у моду. Ми тепер добре вміємо знімати кіно про ще одного, у якого нічого не вийшло. Це катастрофа – тим самим ми себе занурюємо у якусь безвихідь!
Бо у наших глядачів немає героя! А оці кляті голлівудські фільми – та й не лише голлівудські – вони ж і пропонують глядачу героя. Того, про якого глядач міг би сказати: «Я б так теж хотів, але чи зміг би?». Цей герой – це насправді найкращий спосіб запропонувати глядачеві побачити те, рідне, що поруч з ним. Зрештою, подарувати йому почуття любові. Власне, ми всі разом, нашою знімальною групою і хотіли зняти такий фільм. Я б це назвав справедливим кіно».
Тож, якщо почувши про «поетичне кіно», ви пригадуєте тільки Довженка, ви маєте розширити свій кругозір. Адже «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» за жанром є саме поетичною баладою. І не дивлячись на те, що історична тематика ніколи не була популярною, а жорсткий монтаж фільму дещо збиває з пантелику масового глядача, естетичне задоволення від картини ви отримаєте обов’язково! Без варіантів.
Це історія непростої та невигаданої долі, але простих людських стосунків. Це і трохи пізнавальної містики, бо Іван Додока, батько якого був козаком-характерником, знає, як навчити літати навіть рейку та як, обернувшись на вовка, чкурнути в ліс. Це сором’язливий еротизм першої шлюбної ночі. Це лелеки, що перетинають лінію фронту і мертвими падають крізь червоне небо. Це запальний танок індіанців, як ствердження життя і любові. Це наголошення на те, що чоловік всюди повинен лишатися чоловіком. А найважливіші слова, які відшукують в інших мовах – слова кохання.
Віктор Андрієнко: «О том, как плюются и критикуют, посмотрев только трейлер – мне известно. А вот вы посмотрите фильм! Мы готовы принять любые ваши отзывы, даже отрицательные. И я согласен с Иваном Драчом, который сказал: "я не могу ответить на вопрос хороший фильм или плохой, потому что он один».
текст Дарина Тітова, фото - Гостіщева Оленка
Додав oleenkka 17 лютого 2012
Про автора
Наймолодший із трьох братів режисерів Іллєнків. Народився 1947 року, закінчив Московський інститут кінематографії (майстерня М.Ромма). Започаткований ним 1997 року кінофестиваль «Відкрита ніч» відбувається і досі й має дуже позитивне реноме
інтригує... треба йти!