Автори / Мар'яна Садовська / «Odessa Underground», або Історія розчарувань
Проект «Odessa Underground» – це історія надій і розчарувань, злетів та занепаду. У «блатних» піснях середини минулого століття співачка Мар’яна Садовська побачила багато паралелей із сьогоденням.
«Odessa Underground» - новий пісенний проект Мар'яни Садовської. Родом зі Львова, співачка вже багато років мешкає у Кельні, а творить і працює чи не у всьому світі. Акторка за фахом, Садовська презентує свої концертні програми як справжні театральні виступи. У її доробку – музика до численних вистав, озвучення казок та кілька записаних компакт-дисків.
Пісні, що увійшли до «Odessa Underground», не типові для Садовської. Адже досі в її репертуарі були переважно стародавні українські народні пісні. До нового ж проекту увійшли пісні з репертуару Аркадія Сєвєрного, Олександра Вертинського, Діни Верні, Харріс Еміллу та Реже Шереша. У планах – композиції Томаса Вейтса та Ніка Кейва.
«Для мене було одразу зрозуміло, що я не робитиму чергової версії так званого «блатняка», не буду хриплим голосом вкотре давати інтерпретацію пісень, які ми знаємо і чуємо в Україні», - пояснює Садовська.
Моно-вистава Мар’яни Садовської
Пісні «великої депресії»
Відтак Садовська вирушила у творчий пошук, який дав їй можливість сміливо відійти від контексту. Адже співаючи "и вот сижу опять в тюрьме", вона не розповідає про дрібних злодюжок, а про велику зневіру: після провалу ідей «помаранчевої» революції, після глобальної економічної кризи, після переворотів у країнах Північної Африки тощо.
Пісні «Odessa Underground» уже почули слухачі в США, Німеччині та Польщі. «Після вистав люди казали, що своїм співом я зачіпаю якісь глибинні шари їхніх почуттів. З одного боку – болить, хочеться плакати, а з іншого – відчуваєш полегшення після співу», - розповідає Садовська. Відчуття, коли людина стоїть над прірвою і не знає, чи вистоїть, чи впаде, зрозумілі, мабуть, кожному глядачу. Для цього не обов'язково розуміти тексти, але обов'язково – співпереживати.
«Odessa Underground» - це не проста концертна програма. Це швидше театральна моно-вистава», - підкреслює Садовська. Вона співає про крах великих надій, життєву поразку тих, хто був сповнений починань, мрій, сміливості, надії, таланту. Але все це зламалося в якийсь момент. Так, як для оригінальних виконавців середини минулого століття це була війна, фашизм та сталінізм.
Паралелі із сьогоденням
«Коли я почала вслухатися в цю тематику, зрозуміла, що можна знайти дуже багато паралелей із сьогоденням. Це крах, який супроводжується величезним смутком на межі з депресією». Люди втікали від великих трагедій свого життя, емігрували до Парижа, Відня, Нью-Йорка – у метрополії, які об’єднували людей подібної долі. Від Берліну, приміром, проект перебрав настрій брехтівського театру, каже Садовська.
Одна з пісень, яку виконує співачка, - це «Страшна неділя» («Gloomy Sundey») угорського піаніста Реже Шереша. Тематика твору дуже близька до «Жовтого ангела» Вертинського. Так само, як і долі обох митців: обидва емігрували та жили далеко від своєї культури. Людину середини ХХ століття охопювало величезне розчарування і смуток через відчуття, що вона нічого не може змінити у цьому світі. Цей біль співачка відчула у піснях і винесла на метафізичне розмірковування публіці.
Проект «Odessa Underground», хоча й уже був презентований публіці, все ще у розвитку. Співачка планує згодом записати однойменний альбом. Утім, коли саме це станеться, Садовська ще не знає. Це пов'язано з тим, що нині вона активно задіяна в інших проектах. Зокрема один із них українці зможуть побачити вже цієї весни. Це вистава Львівського академічного театру імені Леся Курбаса «Так говорив Заратустра», до якої Садовська пише музику.
Deutsche Welle
Автор: Христина Бондарєва
Редактор: Христина Ніколайчук
Додав Chyzh 06 березня 2012
Про автора
Мар'яна Садовська присвятила своє життя музиці й театру. Вона не виконує пісні з книжок. Кожну мелодію їй дарує конкретна людина. Мар'яна переконана, що пісні є своєрідним діалогом між співаком і слухачем.
