Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко і Тарас Прохасько - проза цих авторів, на думку літературознавця Віри Агеєвої, залишиться в українській літературі, а самих письменників називатимуть класиками. Цей список вона назвала під час дискусії у рамках "Книжкового Арсеналу". До розмови приєднався поет Вано Крюгер та літературознавець Ростислав Семків.

"Серед поетів - Василь Герасим`юк, Олег Лишега, Василь Голобородько" - продовжує Віра Павлівна.

Представник молодшого покоління літераторів, 26-річний Вано Крюгер, переконаний, що роман "Мальва Ланда" Юрія Винничука, "Польові дослідження з українського сексу" Оксани Забужко та Юрій Андрухович з романом "Московіада" увійдуть до канону української літератури. З поетів - Олег Лишега, Петро Мідянка, Василь Герасим`юк, Василь Головобородько та представниці нью-йоркської школи - Віра Вовк, Патриція Калина, Емма Андієвська.

"Кажуть, коли кілька років тому на Шевченківську премію висунули театральну виставу за "Польовими дослідженнями з українського сексу", речник Шевченківського комітету відповів на це жорстко і однозначно: "Твір, у назві якого фігурує слово "секс", не може бути у списках номінантів на здобуття премії". Тоді виникає питання, чи один з найпопулярніших творів в українській літературі може колись потрапити до її канону, якщо у нього неугодна назва", - Віра Агеєва сидить перед слухачами на м'якому дивані. На столику поруч стоять книжки професорки "Апологія модерну: обриси ХХ віку".

"Ця історія говорить про те, що ХХІ століття у Шевченківському комітеті ще не настало, - додає Вано Крюгер. Він у червоній краватці-метелику, на пальцях з доглянутим манікюром - золотий перстень. - Відповідь на питання "Що є критерієм, аби залишити письменника в літературі?" одночасно проста і складана - це естетична вартість його творів. Але неможливо ніяк пояснити, що таке естетична вартість".

"Дуже люблю один приклад, - перебиває Ростислав Семків. - Колись на кордоні Америки і Канади конфіскували купу сміття. Якийсь чоловік намагався перевести його з однієї країни в іншу. Він подав на митницю у суд. Сказав, що забрали частину його мистецької інсталяції. Виникла суперечність - чи це сміття, чи твір мистецтва. Суд виніс геніальний вердикт: якщо троє людей вважають щось твором мистецтва, то це ним і є. Отже, те що ми втрьох назвемо естетичним критерієм, це і буде ним".

"Наскільки творчість Леся Подерв'янського вплинула на літературу, що почала формуватися у 1990-х?" - питають з залу.

"Я шанувальниця Подерв'янського - береться відповідати Агеєва. - Коли мій син сказав: "Ти це послухай", я відповіла: "Ти вийди, синок, я сама послухаю". Він дійсно зробив величезний вплив на всю українську літературу. Колись це оцінять сивочолі літературознавці".

"Другі лесезнавці", - жартує Вано Крюгер і проводить аналогію з дослідниками творчості Лесі Українки.

"Подерв'янський вчасно доклався до руйнування страшного монстра, яким була українська літературна мова, зокрема мова радянської літератури. Я її завжди метафорично називаю "мовою Олеся Гончара". Нею не можна було сказати нічого складного, тільки прості та очевидні речі. До Подерв'янського варто вже писати солідний літературознавчий коментар. Аби слухачі оцінили, чому Павєл Власов з "Павліка Морозова" кричить "Мать! Мать!". Треба знати, що роман "Мать" Максима Горького - це класика радянської літератури".

Віра Агеєва каже, що першими викинула б зі шкільної програми Івана Карпенка-Карого та Панаса Мирного.

"Як став Панас Мирний класиком, так багато поколінь українців досі псують над ним якщо не настрій, то очі точно. Але ніхто ні я, ні міністр освіти, ні система, ні ідеологія не може виключити Карпенка-Карого чи Тараса Шевченка з канону. Бо є природна опірність. Як би не хотіли раніше вилучити Шевченка, але його "Кобзаря" люди тримали вдома, а тексти жили в свідомості".