Автори / Андрій Достлєв / На місці Луганська з’явилося місто-словник: паблік-арт in the middle of nowhere
“Луганськ — місто-словник”: так називається арт-проект у міському просторі, придуманий та реалізований українським художников Андрієм Достлєвим. Проект приурочено до 150-річчя першого виходу “Толкового словаря живого великорусского языка” Володимира Даля. Презентували“Місто-словник” 22 листопада в Луганську.
Тепер Луганськ існує. Місто, відоме переважно нічим, цього листопада переживає детальну арт-інвентаризацію.
Для тих, хто ввважає, що такого міста скоріше немає, багато речей доводиться буквально підписувати. У рамках проекту “Луганськ — місто-словник” кількасот міських об’єктів позначили табличками зі статтями з “Толкового словаря живого великорусского языка” Володимира Даля — найвідомішого уродженця Луганська. Скажімо, “адамовы кости” — на етнографічному музеї, “вычуры” — на кованій огорожі, “гардеробъ” — на театрі.
“Ми спробували натягти мовний шар 150-річної давнини на сучасне місто і подивитися, що з того вийде. Порівняти мовні пласти і глянути на місто через призму мови, — говорить автор проекту Андрій Достлєв, український художник, котрий сьогодні живе в польській Познані. — Оточуючі предмети отримують імена, каталогізуються, слово і об’єкт суміщуються, а “Словарь живого языка” стає справді живим, отримує плоть і виходить на вулиці”.
Луганськ — місто, м’яко кажучи, не розпещене арт-проектами і тим більш — паблік-артом. Тим цікавіше бачити тут проект, котрий певною мірою відсилає нас до ідей Джозефа Кошута та Джаспера Джонса, а то й Магрітта періоду “люльки” та “яблука”.
Таблички-статті співвідносяться з об’єктами на різних рівнях: від найпростішого (на домі написано “дом”, на школі — “школа”) — через архаїчні та діалектні форми (“заборъ” і “учугъ”, “крыша” і “стреха”, “магазинъ” і “лабазъ”) — до абстракцій, відсторонених, але зрозумілих зв’язок (на кшталт “знание” — на університеті або “манить” — на рекламному борді).
Щоб побачити, яким об’єктам дісталися таблички з абстракціями, треба їхати в Луганськ або йти на da.lugansk.ua.
На першому етапі таких табличок —три сотні. Всього ж автори відібрали понад півтори тисячі статей, які діалогізують із міським простором.
Звідки й куди
З Луганськом автора пов’язує персональна мистецька історія. В 2011-му році він опублікував псевдоісторичне дослідження, яке аргументовано доводило, що Луганська не існує. Історія довго обговорювалась у мережі, багаторазово цитувалась і запозичувалась.
Два роки потому він нібито намагається “відродити” місто, якому колись “відмовив у існуванні”, — методами мови.
“Розглядати “Місто-словник” можна по-різному: як арт-проект у чистому вигляді або ж як проект соціально-освітній, що передує майбутній роботі над формуванням іміджа міста, — говорить куратор проекту Андрій Діхтяренко, прес-секретар губернатора Луганської області. — Як арт-проект він цікавий уже тим, що змушує подивитися на місто і те, що його складає, під якісно новим кутом зору”.
Куратор проекту вважає, що “Місто-словник” може закласти основу для майбутнього формування міської ідентифікації — не просто графічної айндентики, як це сьогодні модно, а цілісного міського образу:
“Середньостатистичний мешканець України знає про Луганськ, у кращому разі, те, що таке місто є. А то й, як говорить інтернет-міф, — що його немає. І тим паче мало хто чекає від Луганська — сучасних гуманітарних проектів.
“Містом-словником” ми нагадуємо про те, що потенціал Луганська не обмежений лише шахтами, тепловозами і клубом “Зоря”; що він іще здивує Україну й культурними, й урбаністичними проектами. Місто, про яке за його межами практично нічого не відомо, може й повинне сьогодні створити власну легенду, власне обличчя заново”.
До речі, співавтором проекту може стати хто завгодно: на сайті da.lugansk.ua є готові макети табличок із словниковими статтями, достатньо роздрукувати котрусь і прилаштувати в ту частину міського простору, де вона видасться доцільною. Кожен для сам для себе вирішить, де в просторі міста мають розташуватися, скажімо, “воскресенье”, “головоломъ”, “бакулить” або “выкрашивать”.
Проект приурочено до 150-річчя виходу першого видання “Толкового словаря живого великорусского языка” Даля і реалізовано за підтримки губернатора Луганської області Володимира Пристюка.
Довідка:
Володмир Іванович Даль— лідер пошукового запиту “знамениті уродженці Луганська”. Російський вчений-лексикограф, що дійшов висновку про те, що “общие определения слов и самих предметов и понятий — дело почти не исполнимое и притом бесполезное”. Щоб Володимир Іванович сказав іще що-небудь — треба йти от сюди: da.lugansk.ua
Луганськ— обласне місто на сході України, адміністративний центр Луганської області. Новини про Луганськ, що час від часу доносяться з медіа, не переконують скептиків у існуванні цього міста.
“Толковый словарь живого великорусского языка” — головне творіння Даля як лексикографа. Сьогодні це ключ до розуміння устрою не лише мови півторасотрічної давності, але й устрою побуту, звичок та звичаїв її (мови) носіїв.
Андрій Достлєв— дизайнер, художник. Попередній проект того ж автора у міському просторі — Peopling The Old Market Square, спостереження за життям лего-чоловічків у мініатюрній копії Старого Ринку Познані.
Додав nady 28 листопада 2013
Про автора
Автор проектів у міському просторі: - Peopling The Old Market Square, спостереження за життям лего-чоловічків у мініатюрній копії Старого Ринку Познані - "Луганськ — місто-словник"
