Учасники

15 квітня Сашко Положинський вибрав днем прем’єри свого нового музичного проекту. Називається він Був’є і того дня, тобто наступного вівторка, в радіоефіри та в інтернет-простір буде випущено дебютний сингл Був’є – пісню Не Свари Мене, Мамо. Чому Сашко вирішив створити нову групу, що тепер буде з Тартаком, як вибрали пісню для презентації і чому вона припадає саме на 15-те квітня – про все це далі у інтерв’ю з новоствореною творчою одиницею в особі її лідера-вокаліста.

 

 

Отож твій новий проект називається Був’є. Це не Тартак, не сольна робота під маркою СП, а саме новий проект. Поясни, будь ласка, в чому його суть.

 

Річ у тому, що мені, як авторові пісень, доводиться писати їх трошечки більше, ніж потрібно для репертуару групи Тартак. Деякі з цих пісень я пропоную для виконання якимось своїм колегам, але багато хто з них відмовляється. Декого просто мої пісні не влаштовують, дехто пробує щось зробити, але нічого не вдається... І в результаті назбирується певна кількість композицій, які не знаходять свого слухача. І мене, як автора, звичайно ж це непокоїть і бентежить. Коротше кажучи, свого часу виникла ідея створити якийсь окремий проект для реалізації всіх цих нереалізованих пісень.

 

І хто входить у його склад?

 

На своє щастя я познайомився з одним хлопцем, який живе і працює в Луцьку. Звати його Роман Сорока. Він співпрацював і співпрацює з багатьма українськими колективами і виконавцями (Ріплей, Фіолет, Флайза, Анна, От Вінта). І поспілкувавшись з Романом, я зрозумів, що саме з ним можу цей проект реалізувати. Коротше кажучи, домовилися ми праювати так, що я приношу свої пісні, Роман їх «одягає» у гарну музику, запрошує музикантів, яких вважає за потрібне, а результат ми виносимо на огляд публіки. Публіка слухає… ну а там уже, як Бог дасть, як то кажуть.

 

І  давно ви так співпрацюєте? 

 

Почали не так давно, десь два місяці тому. І за цей час створили поки що лише одну пісню, з якої, власне, і починаємо представлення цього проекту широкому загалові. Але в процесі роботи перебуває зараз пять пісень і ще якась кількість у перспективному напрацюванні. Хоча поки що про них говорити рано.

 

Звідки виникла така франкофонська назва Був’є?

 

Цю назву я вигадав доволі давно. Вже і не згадаю, як це все відбувалося. Пам’ятаю тільки, що коли я її придумав - на стіні висів папір, на якому я записував ідеї і занотовував якісь справи. І там я великими літерами написав “БУВ” апостроф “Є”, ось таке одне слово зліплене із двох: «був» і «є». Мені сподобалась ця перспективна назва для якогось музичного проекту, оскільки вона містить в собі певний сенс: щось було, щось є, і поки воно має своє минуле, поки воно має своє теперішнє, воно може претендувати і на якесь майбутнє. Така собі філософія життя. Коротше кажучи, подобається мені ця назва. Єдине, що коли я цю назву вигадав, я ще не знав, що колись буду реалізовувати саме свій проект під цим іменем. Бо, власне, я й не одразу вибрав її для свого нового, можна сказати бісайд-проекту. Просто з усіх претендентів на назву вона здалася найпридатнішою і  найцікавішою. Вже коли я почав копати глибше то зясувалося, що слово не таке вже й нове. Воно існує здебільшого в іншомовних варіантах. Виявилося, що є такі персонажі мультсеріалу Сімпсони - сестри з прізвищем Був’є. Ще з’ясувалося, що є такий сорт винограду – підозрюю французький. І є бельгійська порода собак з такою назвою. Але я не проти: чим більше сенсу можна закласти в назву нового проекту, тим більше шансів, що його люди зрозуміють і сприймуть. Важлива ж все одно не назва, а ті пісні, які в межах цього проекту будуть заспівані, заграні і які публіка зможе почути і полюбити.

 

А як Був’є співіснуватиме з Тартаком?

 

Тартак був і залишається пріоритетним для мене. Це - головна справа мого життя, але Тартака на все не вистачає. А мені хочеться реалізовувати написані пісні для того, щоб публіка могла їх слухати і для того, щоб я отримував натхнення для написання нових пісень. І тому такий додатковий проект, в принципі, має право на існування. Поки що він існує лише як студійний проект. Музиканти, які задіяні в ньому, мають також інші, основні групи. І для них Був’є є також місцем, де вони можуть реалізувати себе якось інакше, якось по-новому. Всім нам, поки що, цікаво це робити. Ми націлені на цікавий, прекрасний, актуальний студійний проект. Але ми також не відкидаємо можливості виступати з піснями Був’є наживо, якщо буде зацікавлення публіки і організаторів концертів, фестивалів і т.д.

 

Першою піснею  Був’є , яку ви презентуєте 15 квітня, стала річ Не Свари Мене, Мамо. Чому саме вона?

 

Вона написана доволі давно, напевно три або й більше років тому. Свого часу я пропонував її для репертуару групи Kozak System, але хлопцям щось вона не дуже пішла. Пробували ми її зробити також з Тартаком, але музиканти не загорілися ідеєю взяти цю пісню до репертуару. Коротше кажучи, пісня лишилася нереалізованою і мені захотілося з неї почати ще й тому, що за останні кілька місяців вона набула додаткової актуальності, як мені здається. Всі ми так чи інакше потрапляємо в різні ситуації пов’язані з тим, що нашим близьким чи рідним доводиться переживати. І це іноді створює конфлікти чи сварки. І тут ти приходиш і кажеш: “Не свари мене, мамо”… І мама одразу все розуміє. Переживати, звичайно, вона менше від цих слів не стане, але значною мірою, можливо, стане на бік того, хто це говорить.

 

Тобто 15-го квітня ми вже зможемо почути пісню?

 

Так. Вирішили почати 15 квітня. Це середина весни, час коли все оживає, пробуджується, сонечко вигріває... Чим не прекрасний час для того, щоб реалізовувати новий творчий проект? Але є ще один нюансик: оскільки перша пісня називається “Не свари мене, мамо” то і мені хочеться привітати свою маму з днем народження, яке припадає саме на 15 квітня.

 

ФДР