Автори / Фестиваль Срібна підкова / Відбувся V Всеукраїнський молодіжний фестиваль авторської пісні та співаної поезії «Срібна Підкова»
На три дні – 26-28 жовтня поточного року – Львів став столицею всіх бардів України. Адже саме у цей час відбувалася заключна частина п’ятого поспіль Всеукраїнського молодіжного Фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Срібна Підкова».
Розпочалася вона вже традиційно останнім – львівським – відбірним туром, на який організатори запросили усіх тих бажаючих показати свою виконавську майстерність, які із різних причин не змогли чи не встигли зробити це під час «своїх» регіональних турів. Саме у такий спосіб на львівську сцену потрапили гурти «Сон» із Козелецького району Чернігівської області та «Барви» з Одеси, а також солістка Олеся Найдюк з Києва. До речі, саме їй було наступного дня вручено традиційний приз від Оргкомітету за найвищу виконавчу майстерність в рамках відбірного туру – гітару.
А от із визначенням фіналістів журі мало серйозні проблеми: об’єктивно суми набраних конкурсантами балів дуже мало відрізнялися поміж собою. Тож врешті-решт було прийнято «соломонове» рішення дати всім семи учасникам львівського туру шанс випробувати власні сили у фіналі.
Вранці 27 жовтня до Львова з’їхалися практично всі фіналісти, члени журі та гості Фестивалю із Києва, Запоріжжя, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Кривого Рогу. В умовах незрозумілої кризи із залізничними квитками, для доставки численної столичної делегації (близько 40 осіб) на фінал і назад Оргкомітет спеціально винайняв автобус. Всі кошти подорожі, харчування та проживання (для цього понад шістдесят місць було заздалегідь зарезервовано у чотирьох готелях) запрошеним до участі у фінальному дійстві «Срібної Підкови» особам теж були компенсовані за рахунок організаторів, як, врешті, було зазначено в засадах проведення Фестивалю.
У зв’язку з різним часом прибуття транспорту із учасниками та гістьми, жеребкування та фінальний конкурс розпочалися на півгодини пізніше, аніж це було визначено у й без того щільній програмі. У міському Палаці культури ім.Г.Хоткевича (разом із Львівською міською радою він став одним із співорганізаторів фіналу «Срібної Підкови») для зручності проведення фінального туру були готові камерний (у ньому відбувалося прослуховування солістів) та великий зали, а також репетиційне приміщення і кабінет Оргкомітету. Доки солісти та дуети демонстрували свою майстерність перед журі у малому залі, у глядацькому приміщенні монтувалася професійна звукова, відео- та світлова апаратура, про які теж подбав Оргкомітет «Срібної Підкови». Зйомка цьогорічних фінальних концертів велася у повному обсязі п’ятьма телекамерами з метою формування DVD-версії, а восьмиканальний запис звуку дасть в майбутньому додати «живий звук» до альбому чи портфоліо виконавців.
Ситуація із визначенням лауреатів майже повторила історію із львівським туром. Втім, важко звинувачувати у необ’єктивності журі під головуванням О.Старовойта, до складу якого увійшли такі знані «метри» української авторської пісні та співаної поезії, як Е.Драч, О.Смик, О.Власюк-«Лірник», Г.Лук’яненко («Рутенія»), С.Пантюк, Дмитро та Леся Добрий-Вечір, В.Нестерук, Н.Криничанка, І.Тітик. Зважаючи на стан конкурсантів (переважна більшість – з дороги) та загальний високий рівень підготовки, члени журі постановили ще раз прослухати десятку кращих фіналістів за дві години безпосередньо перед заключним гала-концертом, аби остаточно винести свій вердикт. З тим і пішли набиратися сил до «Пузатої Хати», яка впродовж двох днів дбала, щоб поважні гості не вимерли з голоду. А о 18:00 виступом лауреатів «Срібної Підкови 2000», знаковим в Україні гуртом «Пропала Грамота», розпочався фінальний концерт, у якому, окрім гостей та членів журі фестивалю – Сашка Лірника, Наталки Криничанки, Олеся Старовойта, Євгена Манженка, Костя Ігнатчука та гуртів «Окрема Територія», «Тінь Сонця», «Велосипед» і «Дивні» - взяли участь всі фіналісти: В. Самайда, В.Невельський, О.Кухта, дует Speranza, гурти «Телері», «Вишнева Гора», «Нетутешні», «Роздоріжжя» та «Колір дощу».
Наступного дня після обіду рішенням журі було остаточно визначено переможців цьогорічного фіналу. Лауреатський титул поза рамкам конкурсу отримав 42-річний Володимир Самайда із Києва. Це винятковий випадок у практиці Фестивалю, однак на таке рішення були вагомі підстави: конкурсів «Срібної Підкови» не було аж 7 років, впродовж яких бард мав можливості, зважаючи на блискучі цьогорічні оцінки його творчості, стати лауреатом. А перше місце серед солістів виборов Володимир Невельський із Кривого Рогу. Другу позицію у цій номінації поділили поміж собою Антон Лісевич (Запоріжжя) та Олександр Кухта (Тернопіль), а на третьому місці опинилися Олеся Найдюк (Київ) та Антон Крук (Львів). З гуртами ситуація склалася дещо іншим чином: тут лауреатство поділили поміж Тернополем («Роздоріжжя») та Києвом («Телері»), а на другу позицію вийшли, знову ж таки, київські «Нетутешні» та тернопільський «Колір дощу». Вони взяли участь у майже п’ятигодинній програмі гала-концерту, супроводжуваного, як і попереднього дня, поетичними композиціями київських майстрів слова на чолі із Сергієм Пантюком та пересипаного жартами конфенансом «професійних львів’ян» - Івана та Петра Радковців. Справжньою окрасою фіналу стали виступи лауреатів попередніх «Підков» - Тараса Мазура (1996р.), Б.Ільницького, О.Сухарєва, Я.Шпачинської, П.Нечитайла та гурту «Ворождень» (всі – 2000р.), а також членів журі – Е.Драча в дуеті із лідером «Рутенії» Г.Лук’яненком, О.Власюка («Лірника»), І.Тітика - і запрошених гостей, серед яких – А.Винницький з гуртом «Фляшка нізвідки» (Івано-Франківськ), Г.Вагапов, О.Музика.
Завдяки патронатові Генерального Консульства РП у Львові, «родзинкою» цьогорічної «Срібної Підкови» став виступ двох виконавців авторської пісні з Кракова – Олександри Маурер (кабаре «Півніца под Баранамі») та Агнєшки Рьоснер-Завілінської (кабаре «Льох Камельот»). Це була одна з небагатьох можливостей порівняти основні тенденції і рівень розвитку цього жанру в обох сусідніх країнах. Самі гості висловили захоплення містом і фестивалем, пропонуючи водночас частіше поводити спільні мистецькі акції у такому та інших форматах.
Та напевно найбільш зворушливими хвилинами фінального гала стало відзначення на сцені двох ювілеїв – півстолітні роковини легенди української авторської пісні Олександра Смика та 30-ліття творчої діяльності Сергія Шишкіна із Володмира-Волинського. А привітати О.Смика на сцену вийшов дует Ольги Богомолець та Ігоря Жука, які спеціально на декілька годин приїхали автомобілем зі столиці, аби взяти участь у фінальній концертній програмі.
Всі учасники фінальної програми отримали призи – сувеніри та оригінальні пакети із пивом фестивалю від ТМ «Львівське», а від Оргкомітету – теніски із вишитою символікою Фестивалю та іменні вітражі.
Завершився концерт традиційним спільним виконанням «гімну ТАМу» - пісні одного із засновників Фестивалю, відомого барда Віктора Нестерука. Проте і ті, хто у той час був на сцені, і глядачі у залі зрозуміли: розлука із «Срібною Підковою» не буде тривалою. Невдовзі – нові акції, концерти, тури і записи, єдиним завданням який залишається пропагування української авторської пісні зокрема і пісенної культури загалом в суспільстві і у світі.
Андрій Кирчів, директор фестивалю «Срібна Підкова»
Додав Art-Vertep 02 листопада 2007
Про автора
Фестиваль авторської пісні та співаної поезії „Срібна Підкова” вперше було проведено у 1995 році зусиллями однойменного мистецького центру та заснованого у 1993 році у Львові лауреатами міжнародних та всеукраїнських фестивалів Товариства Автен
Все прекрасно, але, думаю, всі учасники фіналу чекають, коли ж зможуть побачити свої кровні оцінки!! Ввечері після гала-концерту пан Пантюк особисто обіцяв, що всі бали будуть якнайшвидше розміщені на сайті фестивалю. І де вони?Панове, пішов другий тиждень! Громадськість чекає!!:)