Дуже дякую за сценарій! Класний

ну звичайний без пріколів

дякую

ДУЖЕ ДЯКУЮ КЛЬОВИЙ ВЕРТЕП ТЕ ЩОТ ТРЕБА!НЕ ОЧІКУВАЛИ!!!!!!!!!!!!!

Ми минулого різдва зіграли, було кльово!

прікольний дякой ми там таого Різдва зіграли спс

Вертеп
••• Коляда: «Рождество» •••
• Ангел:
Мир убогій цій хатині, чесним людям спокій гожий,
Вже неправда щезла нині, ласка править світом Божим.
Буде вже кінець нещастям, заживемо всі у щасті,
Щезнуть сльози, щезне горе і полине ген за море!
• Пастир І:
Слава Богу, добрі люди, мир в господню хату,
Будьте ласка нас прийняти, Бог вам дасть за плату.
• Пастир ІІ:
Пані-матко, захистіть нас при лихій годині,
Бо велика нам пригода сталась в полі нині.
• Пастир ІІІ:
Ми збились із дороги від свойого стада,
Мусим тут заночувати, ой трудна ж то рада.
• Пастир І:
Мусим тут заночувати, ніж зоря засяє,
Страшно-лячно йти в дорогу, бо вже блуд чіпає.
• Пастир ІІ:
Ми в степу біля стада твердим сном позасинали,
Бо про рожджество Ісуса нічого не знали.
• Пастир ІІІ:
Ми не знали, що Син Божий прийшов до нас в людськім тілі,
Народився у вертепі з Пречистої Діви.
••• Коляда: «Дивная новина» •••
• Пастир І:
Ми в степу біля стада, біля ватри нагрівались
І серед тихої ночі сном твердим позасинали.
• Пастир ІІ:
Серед тиші в ніч зоряну ми солодким сном дрімали,
Аж опівночі почули, як ангели заспівали.
• Пастир ІІІ:
Ми прокинулись з просоння, не знали, що за диво,
Чи то вогонь, чи пожежа, аж небо жаріло.
• Пастир І:
Ми заспані з переляку, не знаючи, що це сталось,
Від якої це пожежі ціле небо запалилось.
• Пастир ІІ:
Ми довго гляділи в небо, а пожежа не вгасає,
Аж нараз ми всі почули, як ангельський хор лунає.
• Пастир ІІІ:
Як ми пісню цю почули, зрозуміли, що це сталось,
Дари забрали із собою й за зорею поспішали.
• Пастир І:
Не багаті тії дари, що ми несли із собою,
Бо ми пастирі убогі стережемо овець в полі.
• Пастир ІІ:
Тому взяли ми з собою маленьке ягнятко,
Щоби веселило Господнє Дитятко.
• Пастир ІІІ:
А я приніс бочку меду калачиків дитині,
Щоби Бог благословив врожай на Вкраїні.
• Пастир І:
Як ми дари там складали, Дитя забавляли,
А ті три царі з востоку до вертепу поспішали.
••• Коляда: «Тріє царі» •••
• Цар І:
У сні ангел нам явився і сказав іти в країну,
Де народ терпів іздавна страшні муки і руїни.
• Цар ІІ:
І ми скоро повставали, дари взяли із собою
І до міста Вифлеєму поспішали піхотою.
• Цар ІІІ:
Так ішли ми за три доби, а дороги ми не знали
І кого лиш зустрічали, про дорогу всіх питали.
• Цар І:
Так зайшли ми до Ірода, питаючи про дорогу,
А цар Ірод з тої чутки зайшов в смуток і тривогу.
• Цар ІІ:
І сказав: «Ідіть шукайте, щоб дали мені ви знати,
Бо я хотів би Йому свій поклін віддати.
• Цар ІІІ:
Як ми вийшли від Ірода, стали далі мандрувати,
А в сні ангел нам явився і почав отак казати:
• Цар І:
«Уставайте, ідіть далі та Ісусу поклін дайте,
А проклятого Ірода по дорозі обминайте,
• Цар ІІ:
Бо він хоче Христа вбити і шукає лиш причини,
Щоб хитро дістатися до Господньої Дитини».
• Стрілець:
Я – стрілець, з війни вертаю і до міста Вифлеєму,
До Господнього Дитятка дороги не знаю.
• Козак:
Я також іду у Вифлеєм, із дороги збився,
Поки я зайшов до вас, добре наблудився.
• Стрілець:
Гаразд, брате, підем разом Дитя привітати,
Щоб позволив землі мирну волю дати.
• Козак:
Втішно мені, мої браття, з вами мандрувати,
Бо вже годі на ворнім по степу блукати,
Краще з вами в оцю хвилю в хаті перебути
Та зі сходом сонця в небі вихром в Вифлеємі бути.
• Стрілець:
А вже сонце засіяло, та ходімо, браття милі,
І віддаймо дари свої Господній Дитині



• Цар І:
Як прийшли ми до вертепу, дари іскладати,
То я приніс Христу в дари срібло, злото і брильянти,
Щоби наша Україна була щаслива і багата.
• Цар ІІ:
А я приніс Христу кадило, щоби пахло всім на диво,
Щоб кадилом цим колись наповнив Бог світ увесь.
• Цар ІІІ:
І я приніс в дари пахуче миро Господу Христу
І молитись почав щиро.
• Мошко (жид):
Добрий вечір, пани мої, що тут у вас за гої,
Чого воно посходилось і чого так зажурилось?
Пане-господарю, як ся маєш, чому не п’єш, не гуляєш?
Коли б ти зайшов до мене, щось купив би ти у мене,
В мене є всілякі речі, все смачне з моєї печі.
А ви чого тут прийшли до отої хати?
Не могли б зайти до мене переночувати,
Трохи душу закріпити та ще й погуляти?
• Пастир ІІ:
Ні-ні, мошку, не гуляєм, бо із Вифлеєму йдемо,
Ми до Ісуса ходили з поклоном ід Нему.
• Мошко:
Що-що, ви були у Месії, а хто вам про це сказав,
Що Месія народився, що царем Він світу став?
• Пастир І:
Ангел Божий з неба нам про це оповістив.
• Мошко:
А хто знає, що то ангел? Може, то шахрай?
Причепило собі крила і дурить світ, ай-вай.
• Цар І
Ох, ти жиде, ти огидо, зневажаєш ти святе,
Як поза вуха дістанеш, заспіваєш вмить не те.

• Мошко:
Що-що, ти мені грозиш, ти думаєш, що ти цар?
Скажу Іродові я – голова вже не твоя.
• Пастир ІІ:
Мовчи, проклята жидовино, настав вже інший час,
Ти, як муха, згинеш і не прийдеш більш між нас.
• Сура:
Ой, які ви мудрі гої, поламали би ви ноги свої,
Щоб вам руки покрутило, щоб вам печінки погнили,
Щоб тобі язик усох, щоб ти сам здох,
Аби ти сам пропав, аби тебе чорт узяв!
• Чорт:
Уха-ха, уха-ха, хто тут мене споминає, хто помочі благає?
То ти, суро, а тепер прощавай та за мене не забувай.
• Цар ІІ:
Ох, недобре ми зробили, що ми жида образили,
Бо як Іродові скаже, всіх в тюрму він нас пов’яже.
• Ангел:
Не лякайтесь, божі діти, і нічого не журіться,
Лиш голосіть усім людям, що Христос прийшов на світ.
Не лякайтесь злої сили та Іродової тюрми,
Господь Бог вас охоронить, лиш Богу моліться ви.
А Бог то все перемінить, тую вашу всю біду,
Лиш на славу заспівайте пісню Господу Христу.
••• Коляда: «В Вифлеємі новина» •••
• Ірод:
Що за крик такий зробили, може, царя Ірода зганьбили?
Я вас всіх тут покую і поведу у тюрму!
• Стрілець:
Та нас нема за що кувати,
Ми ідемо Дитяти поклін віддати.
• Ірод:
А це що за тілький нарід, чого посходились ви,
Чого мене обминули і до мене не зайшли?
• Цар ІІІ:
Ні, ми вас не обминули, бо дорогу іншу мали,
Ми збилися із путі та зайшли аж ген сюди.
• Ірод:
То брехня, що ви блудили, але мене обминули,
Щоб я не знайшов Месію, тую вашу надію.
Ну, говоріть, що ви чули, чи в Месії ви вже були,
То скажіть ви, де він є, бо вже військо моє йде!
• Цар І:
Ні, не скажем ми ніколи, хоч будемо ми в неволі.
• Ірод:
Зараз прийде військо моє і будемо всі шукати,
Щоб знайти тую Дитину і їй голову відтяти.
• Ангел:
Схаменися, лютий кате, шкода тобі вже шукати,
Ти не знайдеш те Дитя, бо його вже тут нема.
Досить ти вже нагулявся, людських дітей навбивався,
Ти пропасти мусиш нині із землі святої,
Не поможе твоє військо, а поглянь ти позад себе,
Вже смерть стоїть біля тебе,
Щоби голову твою стяти, душу в пекло передати.
• Ірод:
Чого ходиш ти за мною, бачиш, що я маю зброю,
Як я меч свій підніму, твої кості рознесу.
• Смерть:
Ні, меча твого я не боюся, я прийшла по твою душу,
Щоб голову твою стяти, душу в пекло передати.
• Ірод:
Ні-ні, смерточко, подари, отим пастушкам голови зітни,
А крім того, що в стаєнці народився, на престол мій запосівся.
• Смерть:
Ні, царю, цього не буде, ці пастушки добрі люди,
Я прийшла їм послужити, а тобі голову скосити.
• Ірод:
Паде моя корона, а де ж моя оборона?
• Смерть:
Шкода вже тобі благати і військо своє ждати,
Мусиш нині помирати, бо то Бог мене послав
І так мені наказав, щоб я душу твою взяла,
Чорту в руки передала.
• Чорт:
Уха-ха, уха-ха, ох голубчику мій милий, аж тепер ти будеш мій,
Все тебе я підмовляв, щоб ти бога ображав, у розкошах проживав,
Пив-гуляв, бенкетував, за Ісусом уганяв.
Ти не думав умирати і рахунок Богу здати,
Лишень пив-гуляв і мені душу запродав,
Аж тепер, брате коханий, підеш в пекло разом зі мною
І на сьомий день обкипиш смолою.
Тепер підеш, пане-брате, тії гроші відробляти,
Тії золоті монети, що давав ти на бенкети.
• Козак:
Ірод вже не має влади, вже не буде в світі зради.
• Ангел:
Прощавайте, добрі люди, хай спокій віднині буде,
Щиро Господа благайте, дітей своїх навчайте,
І до школи посилайте, щоб до церкви все ходили,
Щиро Господа молили
••• Коляда: «Слава Богу» •••

Оце справжній вертеп. А те, що вгорі, - це лише пародія на вертеп. :-)

Якщо хтось про щось хоче довідатись про справжній вертеп, пишіть на "ovasya777@yandex.ru".
P.S. Цей сценарій вертепу з Турківщини (Львівська Область)

той вертеп що в комнтарях фіговий

пасіба але трошки завеликий!!!!!!!!!!!!!!!(:

просто класю,але чому нема жидівки

Фе нефайне

Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

Звіздар і пастухи заходять до хати
Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою):
Слава Богу! Добрi люди,
з Вифлеєму ми iдемо.
I ступаємо усюди, звiстку радiсну несемо.
Пастушок 1:
Ми вночi при стадi спали,
і не знали й не гадали, що коїться в небесах.
Пастушок 2:
Аж тут раптом серед ночi
протираєм соннi очi
і почули - хтось спiває, а на небi зiрка сяє.
Пастушок 3:
Ми почули спiв анґелiв,
Спiв величний, спiв веселий
що в вертепi, у яскинi
Божий син родився нинi!
Всі: Коляда 1: "Небо і земля" (від “Во Вифлеємі” до “Три славні царі ...” включно)

(Заходять царі)
Цар 1:
Сотні років ми страждали,
На Месію всі чекали
Цар 2:
Врешті зірка засіяла:
Нам дорогу показала.
Цар 3:
У далекий Вифлиєм
Ми оце з дарами йдем.

(Входить Жид)
Жид:
Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове,
Я щиро вас ради вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.
Звіздар:
Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати усі чесні люди.
(Царі відходять на другий план)
Жид:
Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.
Як Вам будуть тішитися файні молодиці!
А як грошей забракує,
то Моісей Якович Вам заборгує.
Пастушок
Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.
Пастушок
Спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.
Жид:
Що?! Жида гнати? Жида з хати випихати?
Щоб до Вас Біда прийшла,
Щоб Вам Циган коні вкрав,
Щоб Вас Чорт у пекло взяв.
Чорт:
Ви що, Рiздво святкуєте? Дурнi!
Глядiть сюди - я вас навчу як жити!
Хiба життя хтось може оцiнити без мене -
Пана людської душi!
Краса, добро. Усе це каламуть.
Бо лиш тоді життя чогось вартує,
Коли в кишені зайвий гріш.
Хіба ж не так?
Що дасть добро? Яка від нього рада?
Кому? За скільки ти його продаш?
У світі золото єдиний бог і влада
Йому вклоняються і бідний і багач.
Пастушки разом:
Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.
(З’являються Анґели)
(нечиста сила відходить вбік)
Анґел (до Чорта):
Йди геть від них, нечиста сило!
Мир тобі, українська родино!
Хай святиться тут Боже ім’я,
Хай панує між Вами щоднини
Щире слово і правда свята.
Годі смутку, Вам радість звіщаю,
Що Месія на землю прийшов!
Що в вертепі, у яслах на сіні
Народилося нині Дитя
Тож, радійте, сини України,
Прославляйте Малятко-Христа!
Звіздар:
Геть, шубавці, з хати!
Жид:
Ну-ну-ну. Я Вам, гайдамаки, ще свого докажу.
Я про Вас Іроду розкажу.
(Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)
Воїн:
Чого тут шум, чого всiм треба?!
Ірод:
Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати-
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене
страшна кара буде.
Жид:
Яснійший царю,
вони слугу твого вірного зобиджають,
І тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1:
Ти є цар, Та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
Пастушок 2:
То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!
Ірод:
(грізно): Що?!!
Жид:
Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi,
що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!
Iрод (до воїна):
Який там цар?! Що вiн плете?
Воїн:
Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.
(Здивовано):
Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Iрод:
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!
Воїн:
Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар.
Iрод:
Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.
Царі:
Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині.
Цар 1:
Я - цар Єгипетського роду,
де мiй народ з давнiх давен
Пророкував i проповiдував,
що має народитись
Божий Син - спаситель свiту.
Побачив я зорю i дари з собою взяв
щоб Iсуса привiтав.
Цар 2:
Я - цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Цар 3:
Я - цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога - Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Iрод:
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба.
(Царі виходять)
Iрод:
Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести!
Я зітру цього Месію,
Бо трон мій царський забрати він не сміє!
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! - Так зробіть!
А між ними певно й він,
Знайде свій смертельний згин.
Воїн:
Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час.
Iрод:
І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
Смерть:
О! Хтось закликує за мною,
готова я усiх стесать косою!
Iрод:
Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені слудила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився
Всі: Коляда 3: "Не плач Рахиле"
Iрод:
Гей солдати мої вірні!
Воїн:
Ми тут, царю!
Iрод: (до воїна):
Ну то що? Всi дiти вбитi?
Воїн:
Так, мiй царю!
Анґел 1:
Не тішся, Iроде лукавий,
Що задумав, Ти, лукавий?
Вигубити люд весь правий?
Ні! Не вдасться це, проклятий –
Ти не будеш панувати,
А царем буде дитятко,
Вифлеємське отрочатко.
Знай же, Іроде, лукавий
Ось тобi - новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!
Iрод:(з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!
(і, оговтавшись,)
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди!
Смерть: (немов відлуння)
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
в темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт: (захекано):
Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
(приступає до Ірода)
Iрод:
Гей, сторожа!
Смерть: (відганяє косою солдатів)
- Вона вже не поможе.
Iрод:
О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу -
Усю тебе я озолочу!
Смерть:
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!
Чорт:
Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю!
або Чорт:
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло!
(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).
Анґел 1:
Поборено зло,
лютий цар вiдступив
Звалив його спiльний до волi порив
Хай згода й любов помiж вами панує
Хай справами вашими серце керує
Хай злоби i заздростi згине отрута,
Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись!
А нинi ми разом Iсуса вiтаймо
I славу во вiки Йому заспiваймо.
Всі: Коляда 4
Жид:
Я вiншую вас як жид:
Хай ся грiш у вас держит,
Най від вас уся біда біжить.
Най сі доє молоко
Від корови й від бико,
Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут.
А за тую віншину - дайте щось,
бо я вже йду.
Жидiвка:
Я вiншую як жидiвка:
хай буде у вас горiлка.
Як горiлки в вас нема, то купiть собi вина !
Пастух:
Достить, жиде, брехати, лахмани пускати,
Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати
Жид:
Капітулювати? А хто буде за ті інтереси
доляри давати?
(Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші і він починає колядувати)
Пішов я та й колядувати
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали:
Бідний я, бідний я.

У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.

Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!!
Анґел:
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!
Пастух:
Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм!