Автори / Володимир Гришко / Гришку не спиться: він згадує Америку і думає про податкову

Український оперний співак, маестро, ас української оперної сцени, народний артист України, радник Президента України Віктора Ющенка з питань культури, генерал-отаман українського козацтва, Володимир Гришко повернувся з Нью-Йорка, де три місяці співав у Метрополітен Опера. На честь свого повернення додому маестро організував «сніданок» журналістів із собою, на якому він поділився враженнями від свого перебування на американській оперній сцені…

Сина України (так часто себе любить називати сам Володимир Гришко) вийшли зустрічати дві діви у вишитому вбранні з хлібом. Маестро відщипнув шматочок хліба, торкнувся рукою до підлоги і сказав, що радий усіх вітати.

Наслідок перебування Гришка в Америці відчувався одразу: він постійно посміхався, з присутніми привітався на дві пори дня – добрий день і добрий ранок, бо в них (в Америці) «інший час», а дівчат, які йому хліб дали, запитав, чи були вони в Америці?..

Співак висловлював неабияку радість бути знову на Україні, він про це з таким захопленням розповідав, що перескакував з думки на думку, йому хотілося розказати все й одразу:

– Я за три місяці уже не знав, куди себе діти, так я багато співав у Метрополітені...Одним словом з Новим роком вас, з Різдвом Христовим. Повірте, я радий бути тут. Я собі декілька разів на день кажу, щоб щось відчути, треба щось змінити в своєму житті: кудись поїхати, кудись втекти, щоб тебе заперли на якусь галактику. Вдома, повірте мені, це наснага, це те, що мені дає і біль, і радість, і невтому. Тобто українське небо я нінащо не проміняю.

Гришко каже, що не може спати, бо постійно згадує, як пройшло його турне в Нью-Йорку.

– Я згадую, як пройшло, – без скромності хвалиться співак, – турне в Метрополітен Опера і ставлю собі дуже високу оцінку, дуже високу! Мене назвали українською ракетою.

Здавалось би, три місяці - це не такий великий термін, але для великого маестро за цей час багато чого змінилося в Україні.

– Ви знаєте, міняється Україна як дитина. Мене три місяці не було, і Київ уже якийсь інший, люди інші…

Володимир Гришко був у Америці не тільки як великий український оперний співак, він також зустрічався з діаспорою у якості радника Президента України. Розповідав їй, як ми тут поживаємо на Україні і отримував меседжі для Віктора Андрійовича.

– Мене, як радника Президента, запрошували на дуже багато важливих акцій... Нещодавно ми відзначали сумну подію – Голодомор. Мені було приємно, коли до мене підходили діаспоряни і просили, щоб я передав подяку Президенту України за те, що на державному рівні визнали Голодомор геноцидом. Після зустрічі з діаспорою у своїй душі я себе більше став поважати. Діаспоряни казали мені: «Пане Володимире, а як ви там живете, а як там парламент, а як Юлія Володимирівна?», а я їх запитую: «А як Ви тут живете?». Вони кажуть: «Ми тут не живемо, ми виживаємо, а живемо ми в Україні: думками, серцем!»

Український отаман каже, що двічі хотів повернутися на Україну, але «офіційні високопосадовці Метрополітен Опера» його не відпустили.

У Метрополітені маестро брав участь у постановці «Війни і миру», у якій солістів було тільки 150 (одним з них Гришко), а усього на сцені 300-400 чоловік, за диригентським пультом стояв найкращий диригент планети Валерій Гергієв з Маріїнського театру. Гришко каже, що був дуже зайнятий, але знайшов час, щоб побалакати з Валерієм Гергієвим про свій фестиваль «Київська Русь».

– У 2007 році «Київська Русь» не відбулася через політичні обставини, через непорозуміння між різними гілками влади. Але цього року я, як продюсер фестивалю, заявляю, що він відбудеться. Я цього року планую грандіозне шоу за підтримки Президента України. Ми об’єднаємо декілька оркестрів, декілька хорів, ми покажемо найвидатніших співаків України, тобто я запрошую і попсову братію, яку я дуже люблю і поважаю, приходити на такі елітарні вечори.

За оперним співаком давно простежується любов до попси і у нього вже були спроби співати у цьому стилі. Він зізнався, що йому вже набридло співати оперу.

– Знаєте, час міняється... Не можна бути постійно оперним співаком. Відверто кажучи, мені вже набридло співати оперу. На жаль, це так, хоча це й грішно казати. В опері мене здивувати немає чим.

Гришко часто вживав слова російською, але ґречно вибачався і казав, що в нього думки ще налаштовані на англійську.

Крім радощів Гришко в Нью-Йорку переживав також сумні хвилини.

– Єдине, що я втратив, коли повернувся у Метрополітен – я не побачив єдиного видатного співака, повторюю, єдиного співака за всю історію нашої цивілізації, мого друга, мого колегу, Лучано Паваротті. Я його там не побачив. Я прийшов у ту кімнату, де він співав і відчув ту ауру, відчув, що він зараз вийде і запитає мене: «Владіміро, як ти? Що робиш? Знову співаєш цю російську оперу?». На превеликий жаль, у Метрополітені ще не було української опери.

Гришко казав, що в Метрополітені бачив багатьох видатних співаків, але з ними навіть не вітався, проходив повз них… А все тому, що вони - великі заздрісники, вони навіть не приїхали на похорон Лучано Паваротті.

У Нью- Йорку та Вашингтоні квиток до опери коштує від 300 доларів. Я поцікавилася у нашого заробітчанина, скільки він заробив грошей? Проте,конкретної відповіді не прозвучало.

– Я до податкової ще дійду, знаю, вони мене чекають… Ви знаєте, немало заробив я грошей, немало. Я вам кажу правду, бо сьогодні такий день, в який потрібно казати лише правду (тут я намагалася згадати, який саме день, потім зрозуміла – повернення Гришка на рідну землю. – Авт.). Я відіслав пароплавом до Києва десять пачок дитячих речей… Там неможливо не купити за десять долярів чи то джинсики, чи футболочку. Ви не думайте, у мене ж двоє дітей, мене моя жінка просто зґвалтувала в цих магазинах. Я просто сідав на плитку й сидів, мені треба було берегти голос, бо фанера в Метрополітені не проходить. Я заробив багато, але й потратив теж багато. Я вас запевняю! Гришко повинен заробляти багато!

Великий співак висловив також застереження усім бажаючим запросити його на виступ.

– Мушу сказати, що відтепер я співатиму тільки в найкращих театрах, з найкращими умовами і за дуже високі гонорари, повторюю за шалено високі гонорари. Це я вам щиро кажу, бо я не фарисей, я знаю молитви, мене їх навчила мати.

Щодо «сніданку»… Анонсувалося, що буде сніданок-прийом з маестро Гришком в улюбленому французькому ресторані співака. Напевне, українець Гришко, тепер наполовину нью-йорківець, запозичив в американців мінімалізм щодо частувань. Тому так званий «сніданок» обмежився кількома канапками на велику кількість аудиторії, а замість чаю-соку дали попити чистої води...

Можна сказати єдине: від скромності Володимир Гришко не помре, і якщо він вже називає своїм другом покійного Лучано Паваротті, то нехай би хоч трохи наслідував його.

Оксана Климончук, «УНІАН»

Додав Art-Vertep 13 січня 2008