Автори / Павло Гудімов / Чорно-біла історія у дірках
«Мій проект «Дірки» - це ностальгія за моїм першим фотоапаратом «Кодак», яким я колись зробив круглу фотографію. От вирішив продовжити. Просто я історик - люблю історії, а їх так легко підгледіти у дірках...»
10 червня відбулася презентація серії альбомів «УФО», що розшифровується як «Українська Фотографія». Творцем серії виступило видавництво Павла Гудімова «Артбук».
Якщо записати слово «уфо» латиницею, у перекладі з англійської це означатиме «НЛО». Це випадковість, каже Павло Гудімов: «Там же написано українською мовою. От якби написали англійською - справді було б НЛО... Але вийшло, що скоротивши таким чином слово «українська фотографія», ми придумали такий собі гачок, фішку.
Так і сталося. Адже слово «УФО» написане тільки на корінці книжки - але вже чіпляє, бо завдяки йому книжки легко знайти на полиці».
Чому саме фото? Річ у тім, що фотографія в Україні обділена увагою. Фотовиставки в Україні проходять тільки в деяких галереях. Натомість в музеях Європи нормою є наявність залу фотомистецтва.
Це підтвердив і Гудімов: «В Україні зараз створилися умови, які можна назвати вакуумом. Але ми вже переконалися, що немає людей байдужих до цього виду мистецтва. Особливо тут, в Україні.
Адже люди мого покоління, наприклад, пережили зміну багатьох епох, країн, урядів... Це все можна увіковічити у фото. Хтось мав зробити перший крок. Ми запропонували фотографам співпрацю на стандартних світових умовах, тобто дали їм процент від продажу.
Маю сказати, що магазини дуже позитивно поставилися саме до ідеї серії - бо кожному цікаве продовження. До того ж, кожна з книжок, маючи високу якість, знаходиться в нижньому ціновому сегменті - тобто вона матиме попит».
Залишається лиш знайти українського споживача, для якого ціна 63 гривні є «нижнім ціновим сегментом».
Таких, можна припустити, небагато. Тираж книг відповідний - від 1 до 2 тисяч екземплярів. А Гудімов ще й скаржиться на систему книгорозповсюдження: «Немає пробивної системи реалізації книжок. Якщо з боку держави не буде радикальних змін відносно оподаткування, більш активної реклами та розповсюдження якісного українського продукту - то змін на краще у культурному житті годі й чекати».
Серію відкрили альбоми у чорно-білій гамі. Справді, традиція чорно-білої фотографії в Україні дуже сильна. Проте Гудімов уточнює, що для першої книжки таки вибрали не традиційного, а молодого і оригінального автора - Анну Войтенко.
Широкий загал знайомий з нею, зокрема, завдяки роботі над фотокалендарем «Непопса».
У проекті «УФО» представлена її серія фотографій «Іза», присвячена селу Іза, що на Закарпатті.
«Це книжка про простих людей, які живуть зі свого мистецтва. Про художників, які творять автентичне мистецтво», - говорить сама Войтенко.
Також до серії увійшли роботи Олександра Ляпіна («Дірки») та Олександра Чекменьова («Чорно-біла фотографія»).
«Мій проект «Дірки» - це ностальгія за моїм першим фотоапаратом «Кодак», яким я колись зробив круглу фотографію. От вирішив продовжити. Просто я історик - люблю історії, а їх так легко підгледіти у дірках...» - зізнався Ляпін
Чикменьова навіть колеги по цеху вважають «особливим фотографом», мовляв, так більше ніхто не знімав і не знімає. Його батьківщина - Луганськ, розповідає Ляпін, він часто фотографує це місто. Адже «там справді є все - життя, інтрига, гумор, жаль... У його стилі перемішалися іронія і плач, ризик і сміх...».
Наступний проект «УФО» - кольорова фотографія Олександра Каднікова «Тьма Таракань». Ця книжка буде присвячена окоміру, тобто всім картинкам, які побачило око автора. З 18 червня ці фото виставлятимуться у «Я Галереї».
До речі, потрапити на сторінки книг можуть будь-чиї фотографії. Талановиті, звісно. Але спробувати можуть усі - будь-який фотограф може показати свої роботи експертам «Я Галереї», або ж використати контакти видавництва, подані наприкінці кожної книги.
Ірина Славінська, «Українська правда. Життя»
Додав Art-Vertep 13 червня 2008
