Увійти · Зареєструватися
 

Учасники

Галереї

MP3

АртПоле НагУаль. Никодим играет с облаками (2009 р.) 6,50 Mb
Потік Афіші Галереї MP3 Інформація

Автори / АртПоле / велика програма, великі натовпи, великі майстри

За ціною не постояли

Літній ажіотаж на українській залізниці на ці вихідні поповнився новим напрямком. Бажаючим потрапити минулого уїк–енду до Вінниці довелося докласти чималих зусиль, вистоюючи черги біля кас і буквально «вимолюючи» дивом не продані квитки у бажаному напрямку. Та це була лише перша перешкода, яка очікувала учасників і гостей міжнародного фестивалю етномузики та ленд–арту «Шешори–Подільські 2008» по дорозі на фест. Тих, хто, попри все, доїхав до берегів Південного Бугу, Вінницький залізничний вокзал зустрів величезною чергою людей, вбраних у народний одяг і «озброєних» туристичним знаряддям, які зайняли майже всю привокзальну площу в очікуванні маршруток до Воробіївки, в яку ще торік із Карпатських полонин переїхав Шешорський фест. Тож навіть за умов, що мікроавтобуси йшли один за одним, чекати на заповітне місце довелося близько години. Але й після цього пригоди не закінчилися, адже попереду на нас чекала 40–хвилинна дорога, протягом якої маршрутку тричі зупиняла міліція для перевірки документів і маршрутного листа водія, на фестивалі нас чекали безкінечна черга для реєстрації, спека, проблеми з наметами.

Затори — це наше етнічне

Неприємним сюрпризом для гостей фестивалю стала... цьогорічна масштабність. Здавалось би, що може бути кращим показником якості, ніж визнання людей?! Та вийшло так, що розмір не кращим чином вплинув на якість. Організатори фізично не встигали справлятись із величезним потоком людей, що заполонили 30 гектарів, відведених під фест. Вийшло так, що люди, які вирвалися з душних і гомінливих міст, щоб відпочити під етнічні мотиви, добравшись до Воробіївки, занурилися не в етномузику та ленд–арт, а в затори і жахливі натовпи.

Найбільше ж бракувало вузького «сімейного» фестивального кола людям, що знають ще карпатські «Шешори». «Я вже втретє на цьому фесті, — розповідає Аня, студентка одного зі столичних ВНЗ, яка разом із подругами приїхала до Воробіївки. — Найбільший цьогорічний мінус — величезна кількість людей, причому людей, які приїхали явно не послухати етніку. Якщо в тому році я ходила на танці, то цього мене відвертають від будь–якої діяльності спека і натовп. У цілому ж цьогорічний фест не тільки не кращий, а й, на мою думку, не дотягує до попередніх.

Пам’ятаю, у 2005 році, коли ще динозаври бігали між горами і я вперше була на «Шешорах», я ще рік після цього всіх «задовбувала»: «А на «Шешорах» те, а на «Шешорах» це...». Тоді не було ні душів, ні туалетів, але була атмосфера і були «Шешори», і були Карпати. Цього року я навряд чи захочу чимось поділитись».

Не обійшлося і без проблем із житлом. Через велику кількість гостей на пошуки місця для намету в багатьох ішло багато часу. Нам, на щастя, знайомі зайняли місця ще з п’ятниці, тож, приїхавши у суботу, ми уникли долі більшості.

Проте організатори фестивалю не забули про VIP–гостей. У ста метрах від основного наметового містечка, на спеціально облаштованих галявинах, не тіснячись, не отримуючи сонячних ударів, не бігаючи «по нужді» до лісу, розмістилися місцеві «шишки» — чиновники обласного та районного рівнів.

Хтозна, чи до плюсів, чи мінусів фестивалю варто віднести проблеми з мобільним зв’язком. З одного боку, знайти одне одного в людському морі, ще й за відсутності мережі, — справа не з легких, та й удома варто було б усіх заспокоїти. З іншого — що за відпочинок, коли тобі раз по раз надзвонюють і розповідають про всяку всячину, яка лише відволікає від спокійного відпочинку на природі.

Вдаримо по смутку танцями

Маючи асигнування Вінницької обласної держадміністрації та низьки спонсорів, «Шешори–2008» стали небаченим раніше за масштабом фестивалем. Варто лише задуматись: на площі в 30 гектарів для всіх охочих працювали 25 майстерень — від майстер–класу аргентинського ленд–артиста Алехандро Гузетті, який вчив, як із непотрібної пластикової пляшки зробити світильник чи оригінальний декор, до навчання «народному кіну» під керівництвом Олеся та Дмитра Саніних, які тут таки знімали кліпи на народні пісні, від традиційних українських витинанок до єврейських витинанок рейзеле. Найпопулярнішими, як завжди, стали майстерні танців. Уперше на «Шешорах» з’явилися дві сцени: Велика, на якій своїми співами гостей фесту занурювали у світ етнічної музики, та Маленька — так звана Юрта, на якій грали театри та проходили майстер–класи. Кількість гостей перевалила за десять тисяч. Музиканти зібралися з десяти країн, просто перерахувати — і то вражає — «Анчісхаті» (Грузія), Folk now (Швеція —Україна), Village Quartet (Польща), Nourou (Франція), Guda (Білорусь), Triller (Швеція), Trans–global anderground (Великобританія — Франція). З наших на фесті «відсмалили» «Пропала грамота», «ДахаБраха», «Перкалаба».

«Враження просто феєричні! Настільки різноманітні, що їх майже неможливо зібрати до купи і висловити! І навіть спека та величезна кількість людей не стають на заваді відпочинку, треба лише налаштувати себе, увійти в ритм цього циганського табору. Тільки на «Шешорах» можна зустріти людей, з якими могли не бачитись по півроку в Києві, живучи в сусідніх квартирах. Це ж круто!», — поділилась своїми враженнями Наталя з Києва.

Країна для творчих людей

Атмосферу фестивалю великою мірою творили мігруючі гурти, які поміж виступами на сцені гуляли центральною (єдиною) вулицею села і співали просто на ходу. Найяскравішим і найжвавішим (попри поважний вік учасників) був народний аматорський ансамбль «Джерело» з Гончарівки: «Читали «Сватання на Гончарівці»?! Так ото ж наша Гончарівка і є!» — з гордістю казали вони. «Враження від фестивалю надзвичайні, багато цікавого, багато людей. Подобається, що молодь слухає, співає, сприймає народну пісню так, як треба. А це означає, що наш український рід буде продовжуватись», — каже одна з учасниць колективу.

Окремим «населеним пунктом» розмістилось на Шешорському фесті Духовне село Верхня Букатина, що об’єднало митців різних жанрів — від музик до скульпторів і дизайнерів одягу. «Верхня Букатина — це перше наповнення ідеї Української духовної республіки, висунутої ще в 60–ті роки, в часи абсолютно глухого совдепу, — розповідає дизайнер компанії «Мокша», що спеціалізується на пошиві одягу з елементами Трипілля Сашко Бо–Гі. — Ідея проста: творчі люди живуть на певній території, неважливо якій. Просто це територія, на якій можна жити, можна розкрити себе. Ми тут займаємося творчістю, абсолютно не прив’язаною ні до чого, творчістю, яка не потребує нічого зайвого. Так, ми створюємо одяг, не народний, не звичайний, а такий, яким ми його бачимо: з елементами трипільської культури і віршами українських письменників, хлопці з гуртів «Люди добрі» та «Йорий клоц» грають свою музику — кожний творить своє мистецтво».

Закінчилися «Шешори–2008», ленд–арт і етномузика, проблеми і натовпи. Якщо про нього будуть розказувати дітям і онукам, тоді, мабуть, фест можна вважати вдалим. Час розсудить...

Максим Мединський, «Україна молода»

 
 

Додав Art-Vertep 16 липня 2008

Про автора

Агенція "АртПоле" — фестивалі, концерти, виставки, вистави, читання та ін., мистецькі акції, які ми вигадуємо, розробляємо і організовуємо. Ми доволі суб'єктивні — працюємо лише з тими авторами, творчість яких вражає і надихає нас.

Автори пов'язані с новиною

Пропала Грамота , ДахаБраха , Перкалаба

 

Коментарi

16 липня 2008

я впервые была на шешорах, и к сожалению, впечатления остались несколько неприятные(
куча народу, тотальные очереди, нехватка всего, дикая жара...ну это такое, дело житейское. но мне как новичку было очень сложно ориентироваться где что происходит - программки закончились, никто ничего не объявлял и не объяснял.
хотя вообщем народ на фесте был в основном положительный (пару спизженных вещей не в счет))

16 липня 2008

було неймовірно круто!

16 липня 2008
q

Все стало надтто комерційно , загальний настрій нагадував Хрещати під час Дня Незалежності , але це не докір організаторам а радше сигнал про те що попит перевищує пропозицію. Думаю добрим варіантом для мене стане , якщо подібна кількість людей буде на Підкамені.попробувати на 2 або 3 день перебратись в Славськ.

Apassionata
16 липня 2008

А мені сподобалось все окрім нестачі води (точніше взагалі відсутності - руки й ноги окрім річки помити було ніде). ДахаБраха рулить, шкода що на п*єсу їхню не потрапила. Люди, а хто був на п*єсі? Як вам?

Apassionata
16 липня 2008

авторка, на жаль, не написала про Чеський театр... Просто цікаво, як він сприйнявся людьми. Хотілося б порівняти враження інших зі своїми.

17 липня 2008

занадто популярно... взагалі враження не однозначні, з одного боку гарна програма, майстеркласи, цікава музика, а з другого - організація фесту. хтось скаже де були душові кабіни? програмки вже закінчились в перший день фестивалю і нам не дістались хоч приїхали ми не так вже й пізно - біля обіду. місця під намети було замало о і ше одне! якийсь чувак який стояв на вході з боку містечка майстрів (там де через кладку треба переходити) обклав х%*ми саршу тітку (не знаю за що)!!! невже не можна ббуло для таких справ підібрати адекватних людей? до негативного я б ше відніс ведучого на вечірній програмі... вів зовсім не цікаво.
ну але то таке...
я от співав з грузинами, і мені то сподобалось! зліпив з глини шось таке в шо можна налити води і вона не розіллється, дружина танцювала по індійськи, було приємно чути як ходять люди і співають запальних пісень, якісна музика ввечері, гарний звук, посмішки на обличчях зустрічних людей - це було гарно і приємно

17 липня 2008

Люди, ну що вам сказати про цьгорічний фест?В перший день я була сповнена бажанням негайно пожалітися на організаторів, на натовп, на спеку,на відсутність програмок і на море всьог іншого, недоліків було багато, як вам всім напевне відомо. Особливо неприємне враження справляла маса люду який приїхав явно з одним бажанням- накваситись і то пошвидше.Але на другий день ми до всього придивилися, адаптувалися так сказати взнали нарешті де знаходяться школа, клуб,юрта і т.д. і змогли відвідати всі майтеркласи які хотіли.Так що загалом враження склалося двояке: з одного боку програма і кількість майстер-класів вражаючі з іншого боку робота організаторів абсолютно незадовільна, вони ж заявляли що готуються прийняти до 15-20 тис. чол., а готовності видно не було.

17 липня 2008

О забула написати, як би там не було більше я туди їхати не хочу, краще шукати менш розкручені фестивалі там значно приємніша атмосфера.

17 липня 2008

Так, людей забагато. Але ж це дуже добре! Популяризація!
Хоча я не знаю, чи поїду наступного року, якщо фест буде проводитись у Воробіївці. Як на мене, то Шешори треба проводити в якійсь дупі (вибачте). Адже коли буде важко добиратись, то приїжджатимуть лише ті, хто дійсно буде спроможний створити ту домашню атмосферу, яка була в минулі роки.
Хоча, певно, це трохи егоїстично з мого боку.

18 липня 2008

Згоден з попередніми коментами! Воробіївка, яка була перенасичена віницькою "елітою", себе вже вижила!!! Треба починати все з початку! Зара з"явилося багато людей , які просто божеволіють від одного слова "Шешори"!!! Треба Обов"язково шукати нове місце, щоб воно несло якусь історичну цінність, або взагалі змінити назву цього дійства!!!

18 липня 2008

Мені особисто дуже сподобалось, попри нехватку води і спеку.
Ось створив в контакті групу "шешори 2008", є бажання об"єднати якомога більше людей які відвідали фест.
http://vkontakte.ru/club3894362

Коментувати
 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска