Автори / Дай Сіє / Дай Сіє. Бальзак і маленька китайська кравчиня
НАЙПЕРШЕ, що мене вразило, — була афіша — вишукані оксамитові капці багряного кольору. За стилем це нагадувало щось дуже французьке, за настроєм і навіть кольоровою гамою — культовий фільм «Амелі».
Тож я вирішила піти на стрічку під загадковою назвою «Бальзак і маленька китайська кравчиня». Це було кілька років тому за кордоном, і оперативний вихід українського перекладу не може не тішити. Навіть якщо він дещо хибує надміром архаїчної української лексики, яка не надто пасує до сучасних творів. Усі ці «таким робом», «притичина», «не слід гадати», «гамузом» тощо можна було б замінити сучаснішими відповідниками.
1971 рік — пора культурної революції в Китаї, під час якої товариш Мао "закрив університети, й «молода інтелігенція», себто ліцеїсти, які здобули середню освіту, одержували скерування в село «для перевиховання в середовищі незаможного селянства». Книгу й фільм розпочинає та сама гротескова сцена оглядання селянами незнаної ними досі дивовижі — скрипки, яку привіз один із тих студентів, що має перевиховуватися. Студент ламає недовіру селян, пропонуючи зіграти їм сонату, тобто пісню «Моцарт думає про товариша Мао». Далі двоє столичних студентів із інтелігентних сімей намагаються дати собі раду в цьому простому оточенні, впоратися з важкою фізичною працею, яка повинна їх перевиховати. До їхнього товариства пристає ще й донька місцевого кравця, який «жив, як король» і був одним із найзаможніших та найвпливовіших селян. Ці троє випадково знаходять заборонені книги, серед яких і роман Бальзака. Вони ховають свою знахідку й зустрічаються в потаємному місці, щоб читати про віддалену в часі та просторі Францію. Ця символічна подробиця надає книзі дуже романтичного забарвлення й підсилює її особистісні інтонації.
Дебютний роман
Додав Art-Vertep 12 серпня 2005
