Автори / Гайтана / Гайтана: «Жінки першими повинні давати волю почуттям»
Співачка Гайтана — одне з найяскравіших відкриттів на українській естраді за останні
У цієї афроукраїнки — не тільки неординарна зовнішність, а й потужний голос. Тому не дивно, що у
- Я отримую дуже багато пропозицій, зокрема із США, — розпочала Гайтана. — Але спершу хочу стати Гайтаною в Україні. Хочу, щоб мою творчість знали тут. Зараз працюю над новим україномовним альбомом. Тому протягом найближчого року нікуди з України не виїду. Паралельно готую англомовну збірку.
- Українські продюсери називали вас серед тих, хто міг би представляти Україну на
- Але ж я навіть заявки не подавала. І радію з цього. Було дуже неприємно від того, як закінчився український відбір. Навіщо втрутилася політика? Думаю, якби я була на місці Ані Лорак, мені як афроукраїнці дісталося б ще більше…
- Як щодо наступного «Євробачення»?
- Я не хочу брати участі в конкурсах. Не хочу цих розчарувань — особливо після цьогорічного українського прикладу. Я дуже поважаю нашу нову владу, але вона вчинила нечесно. Причому це все залишилося без вибачень. Не люблю, коли щось робиться через силу.
- Чи легко ви перейшли від джазу — серйозної музики — до «попси»?
- Співаючи на естраді, я продовжую виконувати джаз і соул. Просто популярнішою є музика, більш близька народним масам.
- Ви випустили два альбоми — «Про тебе» і «Слідом за тобою». У цих збірок є конкретний адресат?
- Ні, це радше мої емоції. Усі мої пісні стосуються людей, стосунків між ними, їхніх почуттів. Я — дуже романтична. Свої емоції виливаю не в щоденник, а у пісні.
- У коханні освідчувалися у такий спосіб?
- Я не соромлюся відкрито говорити «Я тебе кохаю» людині, яку кохаю. А у пісні потрапляють якісь відголоски фраз, які хочеться зафіксувати.
- Як гадаєте, може жінка першою освідчитися в коханні?
- Звичайно, може. У сучасному житті неважливо, хто першим каже слова кохання. Часто буває, що чоловік не може зрозуміти, чи дівчина кохає його. Чоловіки — набагато скромніші і стриманіші. Тому жінки першими повинні давати волю почуттям.
- Звичайного щоденника не ведете?
- Зараз — ні. Колись вела. Коли мені було тринадцять, мама знайшла мій щоденник, прочитала його і висварила мене. Було так неприємно. Тоді я зрозуміла, що вести щоденник — небезпечно. Краще писати пісні. Свій перший вірш написала в дванадцять років. Потім з часом почала співати власні тексти.
- Які у вас стосунки з вашими батьками? Не маєте бажання з’їздити до батька в Конго?
- Мої батьки розлучилися, коли мені було п’ять років. Ми з мамою переїхали в Київ, батько залишився в Конго. Востаннє їздила до нього років із вісім тому. Хочу знову поїхати, але там нестабільна ситуація — триває війна. Мені бракує тамтешньої обстановки — для підживлення творчості. Хочу придбати собі маленьку хатинку в Конго, біля океану, і їздити туди відпочивати.
- Як у дитинстві вас сприймали ваші українські однолітки?
- У початкових класах школи мене ображали. Здебільшого хлопці. Діти бувають жорстокими. Мама вчила, що треба вміти постояти за себе, тому я ображала однокласників у відповідь. Могла дати в носа. Була як хлопчисько. Постійно ходила в синцях і шрамах. Якось взимку, пригадую, побилася з дівчинкою на гірці санчатами. Нещодавно зустріла її. І хоча ми вже виросли, підсвідомо захотілося знову надавати їй на горіхи. У старших класах школи хлопці бігали за мною, а дівчата заздрили.
- В якому віці ви усвідомили, що те, що ви мулатка, — ваша фішка?
- У 12 років, коли почала співати в ансамблі «Альтана». Цей колектив робив акцент на тому, що я — мулатка.
- Дорослішаючи, стаючи жінкою, мабуть, помічали зацікавленість чоловіків…
- Звичайно. Зараз я — взагалі у виграші. Чоловіки цікавляться дівчатами, які якось відрізняються від інших. Пригадую, у школі подруги просили мене гуляти з ними заради того, щоб хлопці звернули на них увагу. Вони так і казали: «Тобі так „класно“ — не потрібно фарбуватися. На тебе й так всі чоловіки дивляться».
- Який чоловік зараз поруч із вами?
- Сильний, впевнений у собі, люблячий, турботливий.
- Що він у першу чергу цінує у вас?
- Мою справжність. Він каже: «Ти — справжня, а не штучна. Ти — така, яка є. Інші дівчата вдають з себе таких, якими не є». До моєї творчості він ставиться позитивно. Цінує мій талант, підтримує. Він — бізнесмен.
- Збираєтеся закріпити свої стосунки штампом у паспорті?
- Поки що це питання не виникає. У мене немає на це часу. Я постійно на гастролях. Ми з моїм коханим уже довго разом. Настільки довго, що вже розумієш, що жити окремо — неможливо.
- У вас є пісня «Самотня bossa». Вам знайоме почуття самотності?
- Так. Думаю, кожна дівчина, навіть та, яка вважає себе найщасливішою на світі, знає, що таке самотність. Пауло Коельо писав: «Письменник повинен бути самотнім». Я з ним згодна. От я не можу писати пісні, коли в мене все супердобре. Мусить бути стан хоча б легкої депресії. Згадую якусь сумну історію, розмовляю з подругою… Тоді ллються слова, ллються сльози, радість… Певний час мені навіть здавалося, що я не вмію цінувати відносини з кимось. Що стосунки потрібні мені для того, щоб лікувати мене. Коли все добре, знову шукаю розчарування — бо не можу не писати. Мій коханий навчив мене, що віддаватися творчим емоціям — легко. Не треба ламати своє життя заради того, щоб бути поетом. Спокуса велика, і багато хто піддається їй — через слабкість. Та краще вже перебільшувати певні моменти. А жити, радіючи і кохаючи.
- Вам вдалося перебороти себе?
- Я досі переборюю себе. Вірю, що можу бути щасливою людиною, щасливою жінкою. І водночас можу писати пісні, розуміючи жіночий біль. Зрозуміла, що потрібно поєднувати ці речі, бо в першу чергу хочу мати сім’ю, дітей. Для творчих людей це важко. Чому багато хто спивається? Їм необхідні цей біль, боротьба з собою, істерика, розчарування — щоб ручка сама писала. Солодке життя не дає приводів для написання. Потрібен біль, щоб потім на контрасті радіти.
- Ви згадали про Коельо. В «Алхіміку» він писав: «Якщо ти чогось прагнеш, весь світ змовляється, щоб допомогти тобі»…
- Я керуюся в житті саме цим правилом. Для мене найважливіше захотіти чогось. І це обов’язково виходить.
Галина Гузьо, «Високий замок»Додав Art-Vertep 18 серпня 2005
суцільна нудота