Автори / Фестиваль День Незалежності з Махном / Фестивалили. Фестивалимо. Будемо фестивалити
Ми були-були на…
Посадовці святкують День незалежності у столиці, з краватками та офіціозом. А від душі зустрічати найважливіше свято країни можна лише у Гуляйполі, переконані організатори фестивалю – мистецьке об'єднання «Остання барикада». Третій рік поспіль чимало охочих їдуть сюди аби вшанувати цей день у дусі анархії.
На цей раз організатори вирішили дещо трансформувати порядок проведення фестивалю. І тут про анархію уже не йшлося. Перші зміни очікували уже на вході. Прохід на стадіон – платний, причому для усіх без винятку. Організатори своє рішення пояснили просто: це – один із способів відсіяти випадкових людей. До того ж, любов нашого народу до дармових відвідин добре відома, а якісні розваги мають оплачуватися.
Чи це й була основна причина, але відвідувачів фесту цьогоріч явно поменшало. Утім даремно, бо і на цей раз було що послухати/ побачити.
Ми приїхали за пару годин до відкриття і тож маючи в запасі час вирушили … Тут хотіла сказати по ленінських місцях, але доречніше, мабуть, по місцях бойової слави!
За офіційною довідкою, Гуляйполе – центр однойменного району, що розташований у північно-східній частині Запорізької області. Засноване 1785 року. Територія міста посувається на майже 2,5 тисячі га.
«Тепле спокійне містечко з сонними вулицями, ось вона столиця анархо-кумунізму, територія унікальних соціально-політичних експериментів». Так описав Гуляйполе Сергій Жадан у своїй «Анархії». «Що може бути Гуляйполі? Очевидно, що там немає жодних атракціонів, жодних американських гірок і ніагарських водоспадів…», - у такому відчутті він вирушав до міста. І виявився правим. Проте одна оригінальна штука таки є. Нехай і неанархічна, але вона дивує. Це, здавалося б, непримітний магазин, де поруч із кухонним крамом і дитячими товарами заховався… секс-шоп. Повідомлення про це наклеєно унизу на дверях золотими літерами (торік, пам’ятаю, був ще й стенд). Продавець запевняв: дітей туди не пускають, тож сусідство нікого не турбує.
Добре відома меморіальна дошка – поки що єдине нагадування про перебування Махна у місті. Організатори фестивалю планують відкрити тут же пам’ятник. Зараз на сайті «Останньої барикади» (www.ostbar.com.ua) проводиться голосування. Поки що перемагає п’ятий варіант: жодна із запропонованих скульптур.
СВЯТО
Місцевий стадіон «Сільмаш» на два дні перетворився на оазу суч.укр., тобто сучасної української культури. Без помпи і квітів, натомість із тачанками та пострілами. До речі, цього року техніки відчутно поменшало. Раніше тачанки орендували у кіностудії, але цьогоріч вони виявилися задіяними на зйомках. Утім, зважаючи на перший за останні сім років військовий парад у столиці, можна б було і це віднести на бажання відрізнитися.
Є на фестивалі і незмінні атрибути. Української химерної казки майстер і відроджувач Олександр Власюк, більше відомий як Лірник Сашко заслуговує на особливу увагу. Двері його хати відчинялись першими, а людей збиралось щоразу більше. Заявлені цього разу заборонені казки, за задумом Лірника, мали б привабити більше народу.
17 років, попри усі освітянські реформи, вік, коли більшість жителів нашої країни обирало своє майбутнє. Куди піти і ким бути 17-річній Україні розпитували й учасників фесту. Найчастіше ті згадували про НАТО, а ще – необхідність визначитися із сусідами.
Причина згадати про школу і початок дорослого життя постала і тому, що літературну складову фестивалю забезпечувало переважно молоде покоління сучукрліту.
Чого не скажеш про музику: «Дримба Да Дзиґа», «Мертвий півень», «Бумбокс», «Крихітка Цахес» і «Zdob si Zdub» - і то не повний перелік, тож і недивно, що надвечір людей на «Сільмаші» ставало більше.
Замість висновків
Поет, як відомо, більше ніж поет. Та й фестиваль – це не лише веселощі й розваги. Це добре усвідомлюють організатори. Ще при зустрічі на фестивалі Шешори місяць тому Олесь Доній розповів про ідею утворити асоціацію фестивалів. Тепер, каже він, ініціатори уже 20-ти таких заходів її підтримали. Фестиваль – це добра нагода привернути увагу до свого регіону – і заробити на цьому. Про це казав на тому ж фестивалі і губернатор Вінничини Олександр Домбровський. «День незалежності з Махном» залишається єдиним у Запорізькій області. Аби визначитися, чи потрібен він і яким він буде, у нас є рік. До наступного дня народження країни.
Надія Колесникова спеціально для Арт-Вертепу
Фотозвіт від Вадима Жука
Додав Art-Vertep 29 серпня 2008
Про автора
Фестиваль практичного анархізму! Щороку, 24-26 серпня, м.Гуляйполе, Запорізька обл. Місто Гуляйполе (Gulaypole, GULYaYPOLE. Широта: 47° 39\' Долгота: 36° 16\' Высота над уровнем моря: 117 м, телефонный код +380 6145) - районний центр Запорізької
Після прочитання статті склалося враження, що автор приїхала на Махнофест щоб сходити в сексшоп, погуляти по містечку та заплатити грошей за вхід. А якже купа літературних слемів та презентацій? А як же поетичний боді-арт, тачанки, томатний лідер нації, фестивальні люди, сама атмосфера, враження про організацію взагалі (окрім платного входу). А якже кіно? А якже спілкування з режисером фільму про Бандеру?! Де фестиваль?!??
Мені взагалі було в лом писати матеріал, але здається краще нічого не писати, аніж просто так абияк "відписатися". :(
Прошу вибачення в автора, якщо образила.