Автори / Микола Жулинський / Український правопис: чи буде реформа?
Нещодавно минуло 80 років з часу затвердження Радою народних комісарів УСРР правопису української мови, який називають «скрипниківським» – за йменням Миколи Скрипника, одного з ідеологів українізації та головного натхненника усунення русифікаційних впливів з української мови.
В подальшому правопис не раз зазнавав змін і далеко не завжди на краще. Досить очевидною є й недосконалість правописних норм, прийнятих 1993 року. Над проектом їх покращення близько півтора десятиліття працювала спеціальна комісія при Кабінеті міністрів.
Українська Служба Бі-Бі-Сі вирішила з'ясувати на якому зараз етапі перебуває процес реформування «конституції» української мови.
Наш київський кореспондент Любомир Крупницький спілкувався із засновником правописної комісії при Кабміні, знаним українським діячем культури та політики, Миколою Жулинським.
М.Жулинський: Я можу з повною відповідальністю сказати, що останні два-три роки жодної роботи в цьому плані не було здійснено. Ця комісія правописна не працює. І ніяких сьогодні серйозних кроків у цьому плані урядом не зроблено.
Якщо ви слідкуєте за нашими газетами, журналами, то помітите як багато розбіжностей існує в написанні слів... І це говорить про те, що до сьогоднішнього дня громадськість не має повного уявлення – на яку систему правописну треба орієнтуватися. Я особисто передав віце-прем’єр-міністру України Івану Васюнику орієнтовний новий план діяльності правописної комісії та список її членів, щоби нарешті була прийнята відповідна постанова Кабінету міністрів і щоби була поновлена її робота.
Бі-Бі-Сі: І якою була реакція Васюника?
М.Жулинський: Реакція була позитивною, він підтримав це. Але ось уже кілька місяців пройшло, а ніяких конкретних дій уряд нам поки що не запропонував. Ми сьогодні можемо буквально за кілька тижнів подати варіант українського правопису, який не є радикальним і не змусить когось боятися, що йому доведеться вивчати наново правопис чи українську мову.
Бі-Бі-Сі: Пане Миколо, то що тепер уже науковці, які працювали в цій комісії, прийшли до єдиного проекту і немає вже настільки полярних думок з цього приводу?
М.Жулинський: Я переконаний, що так. Тому що пройшов певний процес... Інститут української мови і Інститут мовознавства НАН України прийшли до певних узгоджень своїх позицій.
Бі-Бі-Сі: Отой проект, про який ви згадали, і, який, можливо, без особливих суперечок вдасться незабаром прийняти, він передбачає повернення до правил правописання 1928 року, тобто тих, що були прийняті за Скрипника?
М.Жулинський: Ні. Це вже неможливо. І, до речі, дуже відомий авторитет (на жаль, покійний), один з найкращих мовознавців світу, Юрій Шевельов, також висловлювався, що повернутися до Харківського правопису 1928 року вже неможливо і недоцільно. Тому що мова, як живий організм, зазнає певних змін, мова росте, розвивається, і, зрозуміла річ, ми вже не зможемо повернутися до того правопису. І ті, хто зараз говорить, що нова редакція – це буде повернення до Харківського правопису, – це не так. Але те, що буде доцільно і необхідно... – це обговорюється, і, я думаю, що буде враховано.
Бі-Бі-Сі: А власне які зміни можуть відбудуться у правописанні?
М.Жулинський: По-новому і найскладніше для сприйняття буде написання слів іншомовного походження, які вже вжилися в українську мову. Тому що в цьому плані Україна повністю дублювала написання тих слів російською мовою. Тобто це не йшло від оригіналу, а йшло від російського відповідника. Цими положеннями передбачено, що зміни у правописі будуть вводитися поступово, і зокрема починатиметься це з першого класу школи. Ті, хто, для прикладу, піде 2009 чи 2010 року у перший клас, вивчатимуть українську мову за тими нормами, які будуть передбачені в новій редакції українського правопису. Якийсь час діятимуть паралельно дві норми – і ці новозміни, і та правописна форма, яка сьогодні існує в українській мові.
Бі-Бі-Сі: В Україні певний час діє проект „Лабораторія наукового перекладу”. В його межах фахівці перекладацької сфери намагалися виробити якісь спільні правила щодо передачі українською мовою тих чи інших іноземних слів. Чи проект нового правопису, про який ви згадуєте, враховуватиме позицію фахівців-перекладачів?
М.Жулинський: Обов’язково треба врахувати. Це спеціалісти, які дуже чутливо реагують на ті зміни, які відбуваються сьогодні у мовному світі, у світі глобалізованому, і які також намагаються врахувати специфіку української мови. Їхня думка надзвичайно важлива. Без них ми сьогодні не зможемо досягти тої необхідної повноти і точності в передачі змісту слів іноземного походження українською мовою. Їхній досвід, їхня практика дуже потрібні в цій роботі.
Бі-Бі-Сі: За сприятливих умов, коли можна сподіватися, що комісія почне роботу і за скільки часу вона зможе прийняти новий український правопис?
М.Жулинський: Якби було доручення уряду і була б створена оновлена правописна комісія, то я думаю, що за кілька місяців і нова редакція правопису була б готова.
Любомир Крупницький, Бі-Бі-Сі, Київ
Додав Art-Vertep 26 вересня 2008
\\\"По-новому і найскладніше для сприйняття буде написання слів іншомовного походження, які вже вжилися в українську мову. Тому що в цьому плані Україна повністю дублювала написання тих слів російською мовою\\\".
А якби вжилися французькі або німецькі слова, ви б не переймались? Ви не науковці, а кон`юнктурщики. У вас нічого не вийде, бо нема здорового глузду.
Да вам не потрібен коментар, ви його боїтесь