Учасники

Автори / Андрій Жолдак / Ультиматум Андрія Жолдака

Український театральний режисер Андрій Жолдак в ультимативній формі запитує прем’єр-міністра України Юрія Єханурова, коли в Україні відбудеться прем’єра останньої вистави А. Жолдака «Ромео і Джульєтта. Фрагмент».

Це запитання, за повідомленням УНІАН, Андрій Жолдак скерував у відкритому листі до голови Кабміну та міністра культури і туризму України Ігоря Ліхового.

У листі режисер, зокрема, зазначає, що «для мене як для українського митця це дуже важливе питання. Відсутність вашої відповіді означатиме існування офіційної — на найвищому офіційному рівні — заборони показу моєї вистави. У такому разі я розумітиму, що прем’єри вистави в Україні не буде».

Жолдак нагадує, що у вересні влада Харкова заборонила виставу «Ромео і Джульєтта. Фрагмент» для показу в місті. Крім того, за словами режисера, вона стала однією з причин звільнення Жолдака з посади генерального директора та художнього керівника Харківського державного академічного театру ім. Шевченка (хоча в заяві на звільнення стоїть формулювання «за власним бажанням», в інтерв’ю УНІАН він заявив, що писав заяву під тиском). Пан Жолдак стверджує, що він «виміняв» власне звільнення на можливість театру відвідати Німеччину. Проте в управлінні культури харківської області вважають: Жолдак звільнився через те, що великий проект у Німеччині не давав йому змоги керувати театром.

У відкритому листі А. Жолдак зазначає, що «22–23 жовтня на сцені театру „Фольксбюне“ відбулася світова прем’єра моєї вистави „Ромео і Джульєтта. Фрагмент“. Ця прем’єра відкрила Берлінський театральний фестиваль, один із найвідоміших у світі. Вистава викликала велику дискусію в пресі та європейських театральних колах».

Режисер також запрошує прем’єр-міністра та міністра культури до Берліна на свою виставу «Медея у місті».

Як зазначає режисер, «16 листопада 2005 року в Берліні, в одному з найбільших і провідних сьогодні німецьких театрів „Фольксбюне“, відбудеться прем’єра безпрецедентного за масштабами спільного німецько-українського проекту „Медея у місті“. У виставі, крім німецьких акторів і техніків, зайняті ще 15 українських акторів».

Хоча офіційної прем’єри спектаклю ще не було, навіть її відкрита репетиція спричинила небачений вибух емоцій серед присутніх театральних критиків.

Скандал є постійним супутником Андрія Жолдака, проте його остання робота, на думку більшості критиків, переходить усі межі. Так, Олександр Чепалов у своїй статті в «Дзеркалі тижня» вважає, що «театральний спектакль не повинен принижувати людську гідність глядачів і акторів (авторів п’єс — тим більше). У Жолдака це траплялося в найбільш „вишуканих“ спектаклях. Але останній, „Ромео і Джульєтта“, перевершив усі мислимі норми та межі.

Основний склад трупи зняв із себе весь одяг і понад годину в такому вигляді здійснював різноманітні „еволюції“ на сцені… Далі, як говорив герой однієї популярної оперети, розпочалося те, що Содом не робив зі своєю Гоморрою. На сцену витягли два унітази, і оголені артисти, посилено тужачись і підтираючись туалетним папером, зображували процес дефекації, робили вигляд, що спорожнюють увесь сечовий міхур. На цьому тлі блювання вареними яйцями і витяжка газів із заднього проходу в трилітрову банку („Один день Івана Денисовича“) згадувалися як дитячі пустощі та примха. Особливо коли актори, „наповнивши“ до краю унітази, стали з наснагою і видимим мазохістським задоволенням натирати один одного коричневою рідиною. Так, власне, і закінчилася перша дія „Ромео і Джульєтти“… У цьому судомному, нервовому і зовсім не еротичному стриптизі вже літніх людей відчувалася якась відчайдушна, хвацька бравада: а що, можемо і так! Чи був сенс у діях натхненника цього танка? Особисто мені все це більше нагадало парі, що Жолдак привезе на новий фестиваль те, чого Європа ще дійсно не бачила». Також варто зауважити, що у головних ролях — неповносправні: Ромео не має ноги, а Джульєтта — руки.

Наразі ні прем’єр-міністр, ані міністр культури не відповіли режисерові. У театрі, якому належать права на виставу, коментувати лист Жолдака відмовилися.

Катерина Сліпченко, фото: Віталій Грабар, «Львівська газета»

Додав Art-Vertep 11 листопада 2005