Автори / Андрій Жолдак / Ультиматум Андрія Жолдака
Український театральний режисер Андрій Жолдак в ультимативній формі запитує
Це запитання, за повідомленням УНІАН, Андрій Жолдак скерував у відкритому листі до голови Кабміну та міністра культури і туризму України Ігоря Ліхового.
У листі режисер, зокрема, зазначає, що «для мене як для українського митця це дуже важливе питання. Відсутність вашої відповіді означатиме існування офіційної — на найвищому офіційному рівні — заборони показу моєї вистави. У такому разі я розумітиму, що прем’єри вистави в Україні не буде».
Жолдак нагадує, що у вересні влада Харкова заборонила виставу «Ромео і Джульєтта. Фрагмент» для показу в місті. Крім того, за словами режисера, вона стала однією з причин звільнення Жолдака з посади генерального директора та художнього керівника Харківського державного академічного театру ім. Шевченка (хоча в заяві на звільнення стоїть формулювання «за власним бажанням», в інтерв’ю УНІАН він заявив, що писав заяву під тиском). Пан Жолдак стверджує, що він «виміняв» власне звільнення на можливість театру відвідати Німеччину. Проте в управлінні культури харківської області вважають: Жолдак звільнився через те, що великий проект у Німеччині не давав йому змоги керувати театром.
У відкритому листі А. Жолдак зазначає, що «22–23 жовтня на сцені театру „Фольксбюне“ відбулася світова прем’єра моєї вистави „Ромео і Джульєтта. Фрагмент“. Ця прем’єра відкрила Берлінський театральний фестиваль, один із найвідоміших у світі. Вистава викликала велику дискусію в пресі та європейських театральних колах».
Режисер також запрошує
Як зазначає режисер, «16 листопада 2005 року в Берліні, в одному з найбільших і провідних сьогодні німецьких театрів „Фольксбюне“, відбудеться прем’єра безпрецедентного за масштабами спільного
Хоча офіційної прем’єри спектаклю ще не було, навіть її відкрита репетиція спричинила небачений вибух емоцій серед присутніх театральних критиків.
Скандал є постійним супутником Андрія Жолдака, проте його остання робота, на думку більшості критиків, переходить усі межі. Так, Олександр Чепалов у своїй статті в «Дзеркалі тижня» вважає, що «театральний спектакль не повинен принижувати людську гідність глядачів і акторів (авторів п’єс — тим більше). У Жолдака це траплялося в найбільш „вишуканих“ спектаклях. Але останній, „Ромео і Джульєтта“, перевершив усі мислимі норми та межі.
Основний склад трупи зняв із себе весь одяг і понад годину в такому вигляді здійснював різноманітні „еволюції“ на сцені… Далі, як говорив герой однієї популярної оперети, розпочалося те, що Содом не робив зі своєю Гоморрою. На сцену витягли два унітази, і оголені артисти, посилено тужачись і підтираючись туалетним папером, зображували процес дефекації, робили вигляд, що спорожнюють увесь сечовий міхур. На цьому тлі блювання вареними яйцями і витяжка газів із заднього проходу в трилітрову банку („Один день Івана Денисовича“) згадувалися як дитячі пустощі та примха. Особливо коли актори, „наповнивши“ до краю унітази, стали з наснагою і видимим мазохістським задоволенням натирати один одного коричневою рідиною. Так, власне, і закінчилася перша дія „Ромео і Джульєтти“… У цьому судомному, нервовому і зовсім не еротичному стриптизі вже літніх людей відчувалася якась відчайдушна, хвацька бравада: а що, можемо і так! Чи був сенс у діях натхненника цього танка? Особисто мені все це більше нагадало парі, що Жолдак привезе на новий фестиваль те, чого Європа ще дійсно не бачила». Також варто зауважити, що у головних ролях — неповносправні: Ромео не має ноги, а Джульєтта — руки.
Наразі ні
Катерина Сліпченко, фото: Віталій Грабар, «Львівська газета»
Додав Art-Vertep 11 листопада 2005