Автори / Костянтин Москалець / «Армія світла». Бій під Києвом
Уявімо собі на хвилинку, що на станції метро «Львівська брама» існує вихід і веде він не до Львова чи Києва, а на справжнє поле бою. 24-го жовтня сталось саме так. Ті, хто не боявся виходити на цій станції, потрапляли прямо на Львівську площу у саме жерло бою із темними силами. Справа в тому, що до Києва завітали Віктор Морозов, Четвертий Кут, Тарас Чубай, а попереду цієї армії світла ішов Кость Москалець. Вони презентували нову однойменну програму «Армія світла».
Перед початком самого концерту розвідка донесла у штаб, що були помічені такі досвідчені бійці, як Іван Малкович із сином, Лесь Доній, Богдан-Олег Горобчук та інші. Значною була кількість особового складу глядацької роти: майже вщерть заповнена зала Будинку Художника, а це близько п'яти сотень осіб. Поле бою було оформлене не надто претензійно, але зі смаком: декілька танків у вигляді барабанів та мікрофонів, а також додаткові колонни бронетехніки, сформовані з великих динаміків, по флангах. Доки основні піхотні сили відпочивали від важких повсякденних боїв, командувач не поспішав пускати в бій основні сили.
Коли основа для успішного просування вперед була підготована, нарешті з'явився головний загін Четвертого Кута під проводом Віктора Морозова. Розпочали вони свій наступ із перевірених роками методів програми «Треба встати і вийти». Будь-які питання з приводу успіху кампанії були зняті починаючи з перших же акордів. Фланги були надійно укріплені якісним звуком, а центральну вісь зміцнювали високий професіоналізм вояків та відчайдушна підтримка від піхоти.
Після здобуття висоти глядацької щирості, у бій було кинуто резервні сили, а саме снайперський підрозділ «Росава». На першому етапі ним було проведено операцію «Паде листя». Деякі піхотинці були розгублені, бо під час навчань ця операція проводилась виключно підрозділом Віктора Морозова і до нововведень довелось звикати. Хоча варто зазначити, що при повноправній участі снайперів операція набула неабиякої сили. У такому ж складі було проведено акцію зі знищення снайперського вогню супротивника під орудою «Росави». Полягала вона у заколисуванні ворога за методом «Спи, маленький козачок». Пройшла вона без втрат особового складу і завершилась капітуляцією іншої сторони конфлікту, тому можна вважати її успішною.
Надалі була запущена сама «Армія світла». Були проведені основні частини операції без особливих ексцесів. Тут також був задіяний підрозділ «Росава». Під час акції «Зірка ясна» піхота вже не розгубилась, бо стратеги при розробці плану врахували участь снайперів. Таким чином акція була відзначена широким застосуванням методу заколисування.
На підняття бойового духу особового складу була направлена акція «Наливайко». Як повідомив сам командувач Віктор Морозов, цей захід був розроблений із використанням здобутків міліцейських структур, таких як «Сердючка», «Поплавський» і загону спеціального призначення «Брегович». Невідомо щодо останнього, а от першим двом не завадило б підтягнути свій виконавський та аналітичний рівень до «Армії світла».
На попередні переговори із представниками сторони супротивника був направлений особисто спец-агент Тарас Чубай. Він використовував переважно перевірений у боях арсенал прийомів, як-от «Ти втретє цього літа зацвітеш», «Вона» та інші. Перед відправленням до ставки ворога агент Чубай встиг похизуватись новим озброєнням, а саме гітарою, яку він придбав у закордонній поїздці до Америки. Також ним було застосоване нововведення під кодовою назвою «Золота трава», у якому активно використовується піхота.
Коли переговори були вже на стадії завершення, до них підключився командувач фронту Четвертий Кут Віктор Морозов і блискавично та надзвичайно ефективно провів маневр «Остання зима». Ледь не зіпсував його своїм завзяттям агент Чубай, бо на одній з вирішальних стадій, коли він мав перехопити лідерство у командувача, він банально втратив концентрацію і забув текст.
Парад перемоги приймав сам верховний головнокомандувач Кость Москалець. Розпочали парад із семихвилинної овації стоячи на адресу переможців і самого головнокомандувача. Москалець відверто розгубився, але після піднесених йому земляками трофеїв у вигляді кошика квітів, дав команду для маршу переможців, сказавши магічне «ОМ». І ти самим перетворив стройову пісню на «ОМ my dear Ukraine».
Нам злишається тільки привітати переможців, спуститися назад у метро на станції «Львівська брама» і вирушити святкувати перемогу додому, маючи із собою детальний план операції «Армія світла» на компакт-диску. Набираймося сил до нових боїв, бо ж борня триває.
Андрій Пясецький, «СУМНО»
Додав Art-Vertep 27 жовтня 2008
Про автора
Народився 23 лютого 1963 року у селі Матіївка біля Батурина на Чернігівщині. Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького в Москві (поезія, семінар Едуарда Балашова). Один із засновників бахмацької літературної групи Д
