Автори / Дніпропетровський історичний музей / Кам’яним жінкам збудують помешкання
Наступного року в Дніпропетровську розпочнеться будівництво лапідарія — прозорого корпусу, де працівники історичного музею планують розмістити велику колекцію кам’яної пластики.
Тривалий час старовинні стели стоять просто неба, а деяким із них уже по шість тисяч років! Такі умови зберігання їм на користь не йдуть, — стверджують фахівці.
Якщо з бюджету виділять обіцяні кошти, обласний центр матиме унікальну споруду, де зберігатимуться не менш унікальні пам‘ятки історії.
Проект будівництва лапідарія майже готовий — його буде розташовано між двома корпусами музею. Лапідарій матиме оригінальну архітектуру і навіть власний сюжет: на вході стоятиме старовинне каміння, з якого і створені стели всередині комплексу.
Фахівці історичного музею навіть мріють про цілодобове підсвічування корпусу, щоб старовинну пластику можна було розгледіти навіть вночі.
Коштуватиме втілення цього задуму п‘ятнадцять мільйонів гривень.
Про те, що колекцію пластики музею — якої, до речі, не має жоден з музеїв Східної Європи, — треба тримати в належних умовах, фахівці говорили давно. Втім, за проект лапідарія влада взялася лише три роки тому. Кошти для будівництва були твердо обіцяні, але ще до приходу фінансової кризи. Як буде тепер, працівники музею не знають, але сподіваються на краще, адже ця кам‘яна колекція вимагає особливого температурного та вентиляційного режиму.
Площа майбутнього лапідарія складатиме більше двох тисяч квадратних метрів. Якщо фінансування буде безперебійним, будівництво завершать до 2012 року. І це не випадково, — як показала практика, під час великих футбольних матчів зростає й кількість відвідувачів музею. Тож і квапляться із початком будівництва.
За матеріалами 11 каналу.
Додав Art-Vertep 08 грудня 2008
Про автора
Музей был основан в 1849 г. и является одним из старейших в Украине. У истоков создания музея стояли местные деятели - губернатор Екатеринославской губернии А.Я.Фабр и директор гимназий края Я.Д.Грахов. Большой вклад в развитие музея сделали: знаток истор
