Автори / Рок-Вар'ятЕ Кораллі / Кораллі отримали на горіхи за трембіту
Прочухана отримав івано-франківський гурт КораЛЛі. Нагадаємо, що хлопці грають життєрадісний рок з вкрапленнями етнічних мотивів. Особливою прикметою групи є трембіта, звучання якої хлопцям непогано вдається вписувати в сучасні ритми. Водночас такий інструмент є і невід'ємно складовою розважального видовища, що його гурт влаштовує на сцені.
Нещодавно в Івано-Франківську відбувався відбірковий тур уславленого колись фестивалю Червона Рута. Не відомо що підштовхнуло КораЛЛі – команду, яка перейшла вже через підмостки багатьох вітчизняних фестів та забав, – подати заявку на участь у відборі до ЧР'2009. І ось тут сталося непередбачуване. По завершенні виступу голова місцевої суддівської ради, а заразом і директор центру культури Прикарпаття, пан Василь Олексюк, не стримав свого обурення і дав хлопцям прочухана за «таке» застосування «дуже символічного» гуцульського музичного знаряддя.
«...Аби ви знали, – поучав добродій Олексюк, – шо трембіта то є дуже символ, традиція, і ви не маєте права з ним поступати так, як ви поступаєте. Поїдьте в Жеб'є (мова про село Жаб'є на Верховині) і я вам там розкажу як з трембітоу поступати...».
Зрозуміло, що директору центру культури видніше, який саме «дуже символ» знаменує собою трембіта, і після «суворої догани» шлях до фіналу Червоної Рути для КораЛЛів було заказано, але у списки «запасних» гуртів вони таки потрапили. Чи побачать крамолу у «такому» використанні трембіти столичні співознавці і судді – стане відомо після змагу резервістів ЧР, що відлунає у Києві 11 грудня. Тож КораЛЛі заходилися переосмислювати символічність гуцульського гудила, хоча запевнили, що відмовлятися від нього не будуть.
Подивитися отой «горезвісний» виступ КораЛЛів і почути на власні вуха оповідку голови суддівської ради про знаковість трембіти можна у розділі ФДР ON-LINE TV.
ФДР
Додав Art-Vertep 11 грудня 2008
Про автора
КоралЛі (не плутати з Коралі) були б звичайнісінькою, як би там не називали, Рок з Етно, чи Фолк та Фанк до того всього бандою, якби не кілька дрібниць і одне «але». Про дрібниці - не тут і не сьогодні, а про «але» - обов'яз