Учасники

Автори / Ярослав Грицак / Життя прекрасне - за Ярославом Грицаком

Аби призначити правильне лікування, потрібно правильно поставити діагноз. Для цього необхідно докладно вивчити стан здоров’я. Ярослав Грицак детально аналізує стан сучасного українського суспільства у збірці своїх есеїв.

Історія для суспільства – не щось штучне та неприроднє, яким вона може виглядати зі сторінок наукових монографій чи невдалих підручників. Історична свідомість, проблеми історії – такі ж невід’ємні частини сьогодення, як, наприклад, демографічні проблеми, яким автор присвячує перше есе.

Ярослав Грицак схильний розглядати демографічну кризу в широкому плані, в комплексі із суміжними науками, які допомагають краще зрозуміти процеси, що тривають. У випадку із катастрофічним падінням народжуваності, скороченням населення, він бачить проблему більш глибоко, аніж традиційно прийнято подавати у ЗМІ: це не наслідок війни чи політики уряду, це наслідок зміни цінностей.

Останнім присвячено вже наступне есе. З-поміж них автор виділяє безпеку. Це тема третього есе. Безпека як цінність розглядається як об’єднавчий для української нації чинник. Антипод безпеці – заздрість, яка все навколо руйнує. Їй теж відведено окремий розділ. Всі вони розглядаються не лише в соціологічному зрізі, але й в історичному, задаючи вектор, напрямок розвитку, що дозволяє робити висновки та прогнози.

Серед іншого у книзі також є реакція на проект «Великі українці». В тому числі й виважена позиція щодо скандалу, який виник після оголошення його результатів. За ним, дуже вчасно, йде есе, присвячене Іванові Франку, та інтерв’ю польському виданню про Степана Бандеру.

У своїх есе автор багато полемізує, цитує (в тому числі колумністів «ПіК України»), що робить його тексти актуальними і дочасними.

Окрему честь авторові робить відвертість, нечасто властива професійним науковцям. Він не наполягає на тому, що відповідь на питання формування національної ідеї, зміни історичної парадигми лежить виключно в площині історичної науки. Навпаки, Ярослав Грицак стверджує, що все це має позанаукові чинники.

Таким чином, авторові-історику вдається у своїх есе постати не диктатором, який нав’язує висновки, а лише провідником через безліч тверджень та ідей.

Артем Горячкін, «ПіК України»

Додав Art-Vertep 21 січня 2009

Про автора

Ярослав Йосипович Грицак (нар. 1 січня 1960 р. у селі Довге Стрийського району Львівської області) — доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського держа