Автори / Ольга Хвостова / Еротика і шахмати для дибілів
Київського письменника Михайла БРИНИХА чекали в Кривому Розі ще від 2001 року, коли у «Кур'єрі Кривбасу» був опублікований його дебютний роман «Реальна ніжність вирваного серця». І ось, видавши вже третій роман, письменник приїхав до нашого міста його презентувати. З ним за компанію, на радість усім спраглим поезії, прибула поетеса Вікторія СТАХ (вона ж Мотря Чуйбіска, Мстислава Чайка, Жирка Зигзиця і т.д.).
Каюся: так і не поставила питання, як то воно: півтора десятка років одруженим одне з одним творчим особистостям писати вартісні книжки? А сумнівів у їхній вартісності — жодних: антологія української еротичної поезії «Біла книга кохання», співупорядницею якої є Вікторія Стах, визнана гідною нагороди «Книжка року-2008» в номінації «Красне письменство», а роман Михайла Бриниха «Шахмати для дибілів» став лауреатом усіх трьох найнайпрестижніших на сьогодні в Україні конкурсів, взявши третю премію в «Коронації слова», випередивши десяток конкурентів на «Книжці року Бі-Бі-Сі» та «поклавши на лопатки» усі художні твори у всеукраїнському рейтингу «Книжка року-2008». Власне, «Білу книгу кохання» та «Шахмати для дибілів» презентували письменники 30 квітня в актовому залі гуманітарного корпусу педагогічного університету, і кожна з названих книжок варта детальнішої розповіді.
Заповнити найінтимнішу нішу в нашій літературі вирішила 18 років тому поетеса Вікторія Стах. Вирішила, і взялася збирати по всій Неньці і в діаспорі фривольні вірші українських поетів. Наприкінці 90-х з'явилася друком книжка-метелик на 60 віршиків, а нині маємо ошатний ваговитий том, куди включено 313 віршів 141 автора. Хронологічно упорядкована Вікторією Стах та Іваном Лучуком антологія української еротичної поезії «Біла книга кохання» охопила 20-те та шматочок 21-го століття.
— Я мріяла зробити такий великий мистецький альбом з ілюстраціями, — зізналася упорядниця. — Можливо, ми це ще зробимо, бо книжка продається добре і видавництво хоче продовжувати, дозбирувати.
Упорядниця підтвердила, що після ознайомлення може включити до продовження антології вірші в тому числі криворізьких авторів. Можливо, вони додадуть нові відтінки до того спектру, який уже представлений у «Білій книзі кохання». До речі, амплітуда відчуттів, відображених у зібраних віршах, широчезна: від гомосексуальних а-ля давньогрецьких замальовок Емми Андієвської і стьобу на зразок однорядково-вертикального вірша «ВИНЮХУЙ» Назар-Назара Багнет-Багнера до серйозної лірики Мирона Меви, Івана Андрусяка та інших більше і менше відомих авторів, поміж яких і сама упорядниця. Погортавши антологію, охоче вірю упорядниці, яка розповіла, що деякі читачі на ній ворожать, як на будь-якій вартісній книжці, і зізнаються, що дуже весело виходить. Дуже весело вийшло у Вікторії Стах зачитувати для криворізької публіки деякі вірші з антології.
Веселий та іронічний настрій підтримав і продовжив Михайло Бриних. Він розповів, як відкинув мрію стати баяністом, але потім створив оркестр атональної музики, до складу якого увійшли письменники, які так само хотіли, але так і не навчилися грати на музичних інструментах. Повідав і про те, як не потрапив на презентацію нової печі у Київському крематорії, і не пізнав іще чимало того, в чому залишається «чайником», а в його власних термінах, «дибілом». Звідси і незвичний правопис цього слова в назві роману-гри, який зібрав такий щедрий ужинок нагород і відгуків.
— Реакції, на жаль, дуже нудні і одноманітні, — іронізує Михайло Бриних. — Критичних погромів не було, переважно всі рецензії в різних тональностях, але позитивні. Мене це спантеличує, я не розумію, чому так, адже вона за своїм жанром і значенням маргінальна річ, має невеликий тираж і малу аудиторію, вона не могла б статус бестселера ніколи і ніколи його не матиме. Але, тим не менше, сприйняття дуже відрізняється від того, яке я собі уявляв.
Ще б пак! Автор трьох романів, знаний і шанований в українських культурницьких колах автор і екс-ведучий телепрограми «Остання барикада», колишній медіа-консультант Олега Скрипки, сценарист двох документальних фільмів, дотепний літературний критик і жж-юзер дохтор_падлюччо, Михайло Бриних є людиною комунікабельною, і при цьому надзвичайно скромною і самокритичною. З таким «букетом» талантів висока оцінка передбачувана, як гроза навесні.
Її виправданість довели і бурхливі оплески криворізької публіки, яка слухала фрагмент написаного суржиком серйозно-іронічного роману про шахи у виконанні Михайла Бриниха та його місцевого асистента Антона, що виконував роль «мальчіка Міші». А після завершення презентації, відвідання редакції часопису «Кур'єр Кривбасу» та екскурсії на Голковські провалля Михайло Бриних і Вікторія Стах почувалися в ролі білих, яким чорні (тобто, криворіжці) поставили блискавичний і переконливий мат. Ті самі відчуття мають нагоду відчути усі ті, хто наважиться завітати у книгарню «Букініст» (саме там наразі продаються обидві ці книжки), придбати «Шахмати для дибілів» та «Білу книгу кохання» і прочитати їх.
Ольга ХВОСТОВА, «Вестник Кривбасса»
Додав Art-Vertep 07 травня 2009
Про автора
Ольга Хвостова, у заміжжі Гончар — журналістка, авторка і ведуча спеціалізованої телевізійної програми про українські книжки «Книжкова полиця». Народилася 6 грудня 1978 року в Кривому Розі.
*дебіл.