Автори / Тарас Шевченко / Учасники «Прощі до Тараса» створили живий хрест на могилі Кобзаря
Сотні людей з різних куточків України з’їхалися 16-17 травня до Канева на «Прощу до Тараса».
Акція проводиться другий рік поспіль з ініціативи Руху добровольців «Простір свободи».
Від традиційних заходів до дня перепоховання Шевченка у Каневі Проща відрізняється відсутністю офіціозу, промов чи партійної пропаганди. Її учасники, що з’їхалися до Канева власним коштом, слухали і читали вірші поета, розмірковували над його живописом і текстами. А рок-гурти «Сад», «ТаРута» і «Наголос на голос» виконали власні пісні, у тому числі – на слова Шевченка.
Кульмінацією акції стало дійство «Живий хрест» на Тарасовій горі: під звуки скрипки учасники Прощі вишикувалися в формі хреста, а потім посеред тиші хором прочитали вступ до поеми Шевченка «Неофіти».
У такий спосіб «прочани» підтримали ідею повернення на могилу Шевченка хреста, знятого комуністами в 1920-х роках. «Простір свободи» сподівається, що невдовзі християнський символ буде повернуто на належне місце на Тарасовій горі. Над цим працюють і в Національній академії наук, намагаючись знайти скульптурне рішення, яке дозволить органічно вписати хрест в існуючий вигляд Тарасової могили.
Живий хрест на горі, як і вся цьогорічна Проща, має і глибше значення: якщо ми поставимо духовні цінності на найвище місце в нашому житі, легко здолаємо будь-які економічні чи політичні кризи, адже причина цих криз – всередині нас.
Саме це – що шлях до творення кращого світу лежить через серце кожної людини - і намагався сказати своїм читачам Тарас Шевченко.
Додав Art-Vertep 18 травня 2009
Про автора
Він був сином мужика — і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим...
Я був там! У Хресті разом з усіма!
Це таке відчуття, яке важко передати...
Дехто до таких речей може поставитися скептично - це його право. Але таке дійство є символічним, а символ - це те, що просвітлює душу. Тому іноді такі дії треба робити (не дуже часто, щоб вони не стали рутиною).
P. S. І все-таки - репетирували, репетирували, а хрест вийшов кривеньким.
Треба було стати в інше крило;)